Справа № 357/17256/25
Провадження № 2-о/357/458/25
29.10.2025 місто Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перша білоцерківська державна нотаріальна контора ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
24.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, у якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме що договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1 , від 17.09.2001 на бланку серії АЕЕ №230709, зареєстрованого в реєстрі під №2-3634 є договором дарування частини житлового будинку АДРЕСА_2 , від 17.09.2001 на бланку серії АЕЕ №230709, зареєстрованого в реєстрі під №2-3634.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ЦПК України.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ч. 1 ст. 315 ЦПК України, зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, всупереч вказаним нормам заявником не обґрунтовано який саме факт вона просить встановити, враховуючи, що факт належності правовстановлюючих документів особі, встановлюється судом якщо прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, або якщо у документі допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, та не зазначено доказів, що підтверджують цей факт, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як роз'яснено в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
Суд звертає увагу заявника, що в окремому провадженні участь у справі крім самого заявника, беруть також заінтересовані особи, які мають юридичний інтерес у встановленні факту, оскільки за наслідками судового розгляду даної категорії справи рішення по справі може у подальшому вплинути на їх суб'єктивні права та обов'язки, або спонукати до вчинення дій з реалізації суб'єктивних прав заявника.
До заінтересованих осіб віднесено: 1) осіб, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню; 2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту. Саме ці групи заінтересованих осіб притягуються до участі у справах окремого провадження.
Однак, в заяві зазначено лише, що наявність помилки в договорі унеможливлює реалізацію її прав як власника будинку, разом з тим, в заяві не зазначено мети встановлення заявленого факту та заінтересовану особу з урахуванням цієї мети, тим самим не вказано органи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення факту, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості залучити до участі у справі осіб, коло яких визначається взаємовідносинами із заявником, у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Отже, заявнику надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Керуючись ст. 185, 294, 318 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перша білоцерківська державна нотаріальна контора ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Бондаренко