Справа № 357/14362/25
Провадження № 2/357/6094/25
29 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 06 липня 2019 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином Республіки Туреччина ОСОБА_2 , подружжя спільних дітей не має. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність спільних інтересів і взаєморозуміння з чоловіком, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть, не підтримують сімейних відносин. На підставі викладеного позивач просить розірвати шлюб, укладений 06 липня 2019 року у Білоцерківському міськрайонному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 720.
Ухвалою судді від 10.09.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
15.09.2025 ОСОБА_1 подала до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2025, до якої долучила оригінал свідоцтва про шлюб, нотаріально засвідчений переклад заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, нотаріально засвідчений переклад посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 25.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження, призначено справу до розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, 15.09.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила строку для примирення не надавати, судові витрати залишає за собою.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, матеріали справи містять нотаріально засвідчений переклад заяви, в якій зазначено, що відповідач не заперечує та надає свою згоду на розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , з позовними вимогами ознайомлений, просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 06 липня 2019 року зареєстрували у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 720. Від шлюбу спільних дітей не мають. Наведене слідує з позовної заяви.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу.
Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_2 у даній справі, є громадянином Республіки Туреччина.
Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (частина перша статті 497 ЦПК).
З урахуванням наведеного, суд під час вирішення вищевказаної справи повинен керуватися положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право».
Пунктом 2 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про міжнародне приватне право» вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до п.11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право». Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі. Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації - правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами було зареєстровано в Україні, про що Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області був вчинений актовий запис № 720 від 06.07.2019, відповідач є громадянином Республіки Туреччина, а позивач є громадянкою України і проживає в Україні, а отже, враховуючи наведені вище обставини, розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить їхнім інтересам.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 липня 2019 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 720 - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_2 , видана 18.03.2022 Центром надання адміністративних послуг 4 м.Берлін Адміністрації району Нойкельн, дійсна до 08.02.2032, адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 29 жовтня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола