29 жовтня 2025 р.Справа № 520/9344/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/9344/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Корн"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Корн" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга через підсистему “Електронний суд» від Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.25 року по справі № 520/9344/25, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" - 26.10.25, судом зареєстровано апеляційну скаргу - 27.10.25. Також, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області 04.07.25 о 14:07, що підтверджується довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначив, що вперше апеляційна скарга на дане рішення подана у строк, передбачений ст. 295 КАС України, але через недостатній обсяг фінансування сплати судового збору до апеляційної не долучено докази сплати судового збору, у зв'язку з чим апеляційну скаргу повернуто.
08 жовтня 2025 року після надходження необхідних коштів для сплати судового збору платіжною інструкцією № 5576 здійснено сплату судового збору і відразу після отримання копії платіжної інструкції апеляційна скарга подається повторно - тобто у найкоротший термін, без зайвих зволікань.
Також в клопотанні зазначено, що Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 №75 ( зі змінами).
Відповідно до п. 6 абз. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 7 КАС України, основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституція України як Закон прямої дії має найвищу юридичну силу, відповідно до якої кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Отже, забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну або касаційну скаргу.
Офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Також в клопотанні зазначено, що територія м. Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюються постійні обстріли адміністративних будівль та критичної інфраструктури міста, що неуможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів ДПС, зокрема ГУДПС у Харківській області. У зв'язку з цим на працівників ГУ ДПС покладено велике навантаження в роботі, а також через часткову мобілізацію працівників ГУ, а також неможливість доступу до всіх інформаційних баз ГУ ДПС через пошкодження великої кількості комп'ютерної техніки, перебоїв з електроенергією та доступом до мережі інтернет.
Також апелянт в клопотанні звертає увагу суду на судову практику, зокрема на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 № К/800/50608/15, яка свідчить про те, що намір здійснення процесуальної дії у строк (навіть за умови порушення порядку здійснення такої дії) є безумовною підставою для визначення пропуску процесуального строку таким, що відбувся із поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.
З метою встановлення соціальної справедливості при оподаткуванні позивача, керуючись виключно інтересами держави, ст. 8, ст. 67 та ст. 129 її Основного Закону - Конституції України, ст. 44, ст. 44, 47, 49, 121, 295 КАС України, апелянт просить суд у зв'язку з усуненням обставин, що фактично перешкоджали реалізації права на оскарження ухвали суду у справі, надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.
Колегія суддів зазначає, що вперше подану Головним управлінням ДПС у Харківській області апеляційну скаргу залишено без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.25 у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням надано податковому органу десятидений строк для усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.25 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 в справі № 520/9344/25 - відмовлено. Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.25 по справі №520/9344/25 повернуто скаржнику.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.25 отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області 23.09.25 о 15:24, що підтверджується довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Вдруге, через підсистему “Електронний суд», подано апеляційну скаргу 26.10.25, тобто, більше ніж через місяць після отримання ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, при цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
Таким чином, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Також, оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Так, першочерговою обставиною, яка зумовила залишення вперше подану апеляційну скаргу без руху, була несплата апелянтом судового збору і як наслідок, у зв'язку з неусуненням вказаних недоліків, спричинило повернення апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.25.
Вдруге, відповідач подав апеляційну скаргу 26.10.25, тобто, більше ніж через місяць після отримання ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, та надав платіжну інструкцію №5576 про оплату судового збору, яке сплачене ще 08.10.25.
Будь-яких доказів щодо неможливості вчасної сплати судового збору та надання платіжного доручення на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.25, не надано, а апеляційну скаргу вдруге подано не упродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок чи зайвих зволікань.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Харківській області.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.25 по справі №520/9344/25 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Русанова В.Б. П'янова Я.В.