29 жовтня 2025 р.Справа № 579/1308/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 10.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Моргун О.В., вул. Франка, 13, м. Кролевець, Кролевецький, Сумська, 41300, повний текст складено 15.09.25 року по справі № 579/1308/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про скасування постанови,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кролевецького районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № 4763078 від 18 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП та закрити провадження по справі.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 10.09.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 10.09.2025 скасувати та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 126 КУпАП не містить ідентифікуючих ознак технічного засобу за допомогою якого здійснено відеозапис, зокрема п. 7 постанови, також відсутня інформація про позбавлення позивача права керування транспортним засобом. При винесенні оскаржуваної постанови поліцейським порушено його право на захист, а сам факт її винесення не є доказом вчинення позивачем адміністратвного правопорушення.
Відповідно до відзиву, ГУ НП у Сумській області зазначено, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, поліцейський діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а винесена постанова серії ЕНА №47630078 від 18.05.2025 є законною. Зазначає, що відповідно до наданого відеозапису, поліцейським встановлено час, дату, місце та особу правопорушника, фактичні обставини вчиненого правопорушення, роз'яснено його права та обов'язки,тобто виконано вимоги, передбачені ст. 245, 252, 280 КУпАП.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справаи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2025 інспектором відділення поліції № 1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4763078, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн.
У постанові вказано, що 18 травня 2025 року о 22 годині 55 хвилин м.Кролевець по вул. Калиновського, 35 ОСОБА_1 керував квадроциклом TАOTАO, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не мав посвідчення водія категорії В 1, чим порушив п.2.1(а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст.126 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з їх необгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст. 283 КУпАП).
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Як зазначено у спірній постанові, 18 травня 2025 року о 22 годині 55 хвилин м.Кролевець по вул. Калиновського, 35 ОСОБА_1 керував квадроциклом TАOTАO, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не мав посвідчення водія категорії В 1, чим порушив п.2.1(а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст.126 КУпАП
Пункт 2.1 (а) ПДР передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
Згідно частини 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів зазначає, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
За приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зі змісту постанови серії ЕНА №4763078 від 18.05.2025 встановлено, що ОСОБА_1 18.05.2025 о 22 год. 10 хв. керував квадроциклом ТАОТАО не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не мав посвічення водія категорії В1, чим порушив п. 2.1а ПДР. Правопорушення зафіксовано на портативний відео реєстратор та нагрудну боді камеру DSJ21100516.
Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки спірна постанова складена без врахування його пояснень та зауважень, відповідач не встановлював обставин, передбачених ст. 280 КУпАП та позбавив його можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також оскаржувана постанова не містить посилання на технічний запис із зазначенням його ідентифікуючих ознак, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 72, ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
До суду першої інстанції відповідачем надано оптичний диск з відеозаписом нагрудної боді камери щодо зафіксованого правопорушення від 18.05.2025, яким підтверджено, що права за ст. 268, ст. 289 КУпАП з посиланням на норми ст. 63 Конституції України роз'яснені ОСОБА_1 щодо притягнення до відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, будь-яких заяв чи клопотань ОСОБА_1 не заявляв. При цьому, у пункті 5 оскаржуваної постанови вказано, що правопорушення зафіксовано на портативний відеореєстратор та нагрудну боді камеру DSJ21100516. Крі того, ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі позивач не оскаржує сам факт вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП та зазначає, що дотримання правил дорожнього руху є не лише юридичним, а й свідомим обов'язком кожного водія, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови №4763078 від 18 травня 2025 року та закриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 10.09.2025 по справі № 579/1308/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 29.10.2025 року