Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.
28 жовтня 2025 р. Справа № 520/18532/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025, по справі № 520/18532/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00456050707 від 12.08.2024.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 12112,00 грн. та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із обґрунтуванням поважності таких причин та з наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.
На виконання вимог ухвали до суду надійшла заява позивача про поновлення строку на звернення до суду.
В обґрунтування заяви позивач зазначив,що 15 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку торгової точки, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач. 22 листопада 2024 року ГУ ДПС у Харківській області на запит щодо надання документів направило копію податкового повідомлення-рішення та розрахунок (фінансових) штрафних санкцій на електронну адресу. Фактично позивач ознайомився з ППР 22 листопада 2024 року, а тому вважає, що строк на його оскарження необхідно відраховувати саме з цієї дати. Крім того представником позивача в якості підстави поважності пропуску строку звернення до суду зазначено, що первинну позовну заяву було подано до Харківського окружного суду 01 квітня 2025 року. В подальшому 30 квітня 2025 року адміністративний позов у справі № 520/7467/25 було залишено без руху. 06 травня 2025 року було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, проте ухвалою від 08 травня 2025 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення було залишено без розгляду. Не погоджуючись із залишенням позову без розгляду, було одразу подано апеляційну скаргу, яку врешті було повернуто. Таким чином, позивачем не було проігноровано процесуальні можливості та вжито всіх доступних заходів для оскарження податкового повідомлення-рішення у встановленому порядку. Фактичні обставини свідчать про добросовісну поведінку позивача та відсутність бездіяльності.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12 серпня 2024 року №00456050707 прийняте на підставі висновків акта перевірки від 24.07.2024 № 26780/02-32-07-05/3091508203.
Даний позов подано до суду 11.07.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Відповідно до п.42.1 та 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як встановлено судовим розглядом, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року по справі № 520/7467/25 встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 12.08.2024 № 00456050707 направлялося податковим органом на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте ним не отримано, що підтверджено копією конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", проставленою 28.08.2024.
Отже, в силу положень статті 42 ПК України оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12.08.2024 № 00456050707 вважається врученим позивачу належним чином 28.08.2024 року, а не як зазначає позивач 22.11.2024, а тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з дати 28.08.2024 та спливає 28.02.2025 року, проте з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 14.07.2025 року (через систему "Електронний суд"), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.
Доводи позивача про те, що він ознайомився з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням 22.11.2024, а отже не пропустив строк звернення до суду, колегія суддів відхиляє, оскільки з 22.11.2024 (момент ознайомлення з ппр) по 11.07.2025 (подача адміністративного позову) минув шестимісячний строк для звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.
Крім того колегія суддів не приймає до уваги посилання представника позивача про те, що первинну позовну заяву було подано до Харківського окружного суду 01 квітня 2025 року, яку ухвалою суду від 08 травня 2025 року по справі № 520/7467/25 було залишено без розгляду з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває і не зупиняє встановленого частиною першою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, тому цю обставину суд має оцінювати у контексті причини залишення позову без розгляду та наступної процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об'єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що зумовили залишення позову без розгляду та унеможливили своєчасне повторне звернення до суду після цього.
Суд може відкрити позовне провадження, а невдовзі, якщо виявить нові підстави або з часом з'ясує справжню природу поданих раніше обставин, повернутися до питання дотримання строку звернення до суду й ухвалити рішення про передчасність свого висновку про поважність причин пропуску строку
Колегія суддів зазначає, що залишення аналогічного позову ФОП ОСОБА_1 без розгляду в іншій справі не перериває і не зупиняє перебігу шестимісячного строку на оскарження спірного податкове повідомлення - рішення від 12.08.2024 № 00456050707, оскільки за встановлених судом обставин справи, позивач пропустив строк на звернення до суду з позовом без поважних причин, що має наслідком залишення позовної заяви без розгляду навіть після того, як суд відкрив провадження у справі.
Запровадження можливості повернення до стадії прийняття позовної заяви за передбачених законом підстав не суперечить засадам адміністративного судочинства, відповідає принципам швидкодії та процесуальної економії, оскільки має на меті здійснення ефективного та справедливого правосуддя там, де є «спір», є предмет та межі спірних відносин.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 990/376/24.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки такі обставини не пов'язані із об'єктивними перешкодами звернення до суду, натомість, викликані пасивною поведінкою позивача щодо з'ясування певних обставин.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем не зазначено поважних підстав для поновлення процесуального строку, тому відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 по справі № 520/18532/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло