Справа № 286/2876/25
29 жовтня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022 в сумі 12 430 грн. 38 коп., з них: 6 200 грн. 00 коп. заборгованості по тілу кредиту та 6 230 грн. 38 коп. заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., мотивуючи тим, що 16.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №292192852 на суму 6 200 грн. 00 коп.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9Р79N. Згідно умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 6 200 грн. 00 коп. 16.01.2022 на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , яку остання вказала у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому, до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії вказаного договору.
Первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», на виконання зазначеного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) було укладено договір факторингу №30/1023-01.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», на виконання вказаного договору факторингу, підписали реєстр прав вимоги №1 від 30.10.2023, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем - ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04.06.2025 за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 430 грн. 38 коп..
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників від 04.06.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язувалася вчасно повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.
Відповідач не виконала свого обов'язку та не повертала наданий їй кредит, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у вищевказаній сумі.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом даної справи складає 9 422 грн. 40 коп., а саме: 2422 грн. 40 коп. судовий збір та 7000 витрат на професійну правничу допомогу.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи.
Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у їх відсутність.
Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином остання повідомлялася про відкриття провадження у справі з роз'ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням.
Дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 16.01.2022 ОСОБА_1 , тобто відповідач, на сайті «moneyveo» заповнила заявку на отримання грошових коштів в кредит, де зазначила свої персональні дані, розмір кредиту 6 200 грн., строк кредитування - 30 днів, а також номер карти 5168-75ХХ-ХХХХ-8424 (а. с. 20).
16.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №292192852 (а. с. 33+(зворот)-36).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 200 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умовах, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п. 1.2 договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6200 грн. 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 15.02.2022.
Згідно п. 1.4. договору позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частко повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.
Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору, що передбачено п. 1.5. договору.
Відповідно до п. 1.7 кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 15.02.2022. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
В п. 1.8 договору зазначено, що сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно п. 1.9, п.п. 1.9.1, 1.9.2, 1.9.3 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3 грн. 65 коп. процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
В п. 1.12.2. договору зазначено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Пунктом 6 договору визначено реквізити сторін.
Вказаний договір підписано сторонами, зокрема відповідачем (позичальником) - ОСОБА_1 16.01.2022 о 23:31:28, одноразовим ідентифікатором MNV9P79N.
Цього ж дня - 16.01.2022 сторонами було підписано і паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №292192852 від 16.01.2022, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі №292192852 від 16.01.2022 (а. с. 32).
Довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підтверджує дії позичальника на укладення кредитного договору №292192852 від 16.01.2022 (а. с. 12).
Копія платіжного доручення №8c5bfcbf-82f6-4257-a5a0-226d16b94312 від 16.01.2022 свідчить про перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок ОСОБА_1 (5168-75хх-хххх-8424) грошових коштів в сумі 6 200 грн.. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору №292192852 від 16.01.2022 (а. с. 9).
Вказаний факт підтверджують і лист АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250905/50504-БТ від 10.09.2025 та виписка за договором №б/н за період з 16.01.2022 по 21.01.2022, з яких вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 16.01.2022 було зараховано грошові кошти в сумі 6 200 грн. 00 коп. (а. с. 115-117).
Таким чином, укладення вказаного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і укладений нею з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не було б укладено.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобв'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а. с. 70-73).
28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31 та №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до яких строк дії договору продовжено до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024 відповідно (а. с. 75+(зворот)-79, 81-82).
Копія реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 підтверджує, що в реєстрі прав вимоги під №9 881 значиться боржник - ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022. Сума заборгованості становить 12 039 грн. 78 коп., з них: 6 200 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом та 5 839 грн. 78 коп. заборгованості за відсотками (а. с. 68-69).
30.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобв'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим догвоором (а. с. 62-64).
Копія реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 свідчить, що в реєстрі прав вимоги під №18 131 значиться боржник - ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022. Сума заборгованості становить 12 430 грн. 38 коп., з них: 6 200 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом та 6230 грн. 38 коп. заборгованості за відсотками (а. с. 60-61).
Копія платіжної інструкції №4939 від 31.10.2023, в свою чергу, свідчить про перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» ( НОМЕР_3 ) 3 139 070 грн. 13 коп.. Призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 та договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 (а. с. 59).
04.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю (а. с. 54-57).
Згідно п. 1.1. договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.2 вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
В. п. 3.3. договору зазначено, що ціна продажу за договором становить 6 810 635 грн. 54 коп..
Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. п. 3.3. цього договору не пізніше 30 банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта: НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк».
Копія акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 свідчить, що клієнт - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передав, а фактор - ТОВ «Юніт Капітал» прийняв реєстр боржників в кількості 13 254, після чого, з урахуванням п. 1.2. договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від клієнта до фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників. З моменту підписання даного акту фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 51).
З копії реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 вбачається, що в реєстрі боржників під №5840 значиться ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022. Загальна сума заборгованості становить 12 430 грн. 38 коп., з них: 6 200 грн. 00 коп. заборгованості за основним боргом та 6230 грн. 38 коп. заборгованості за відсотками (а. с. 52-53).
Копії платіжних інструкцій №467 та №468 від 10.06.2025, №469 та №470 від 11.06.2025, №478 та №479 від 19.06.2025 та №483 від 25.06.2025 підтверджують факт перерахування ТОВ «Юніт Капітал» на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» ( НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк») 1 000 000 грн. 00 коп., 1 000 000 грн. 00 коп., 1 000 000 грн. 00 коп., 1 000 000 грн. 00 коп., 1 000 000 грн. 00 коп., 1 000 000 грн. 00 коп. та 810 635 грн. 54 коп., що в загальній сумі становить 6 810 635 грн. 54 коп.. Призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №04/06/25 від 04.06.2025 (а. с. 47-50).
Розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», а також копія виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022 свідчать, що заборгованість по вказаному кредитному договору виведено в сумі 12 430 грн. 38 коп. з них: 6 200 грн. 00 коп. заборгованості за просроченим тілом кредиту та 6 230 грн. 38 коп. заборгованості за просроченими відсотками (а. с. 43-44).
Однак, враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 30 днів, доказів того, що позичальник ініціювала продовження строку дисконтного періоду, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а напроти довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео видка Фінансова Допомога» (а. с. 12) свідчить, що таких дій вона не вчиняла, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню.
Відтак, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 18 грн. 60 коп. за період з 16.01.2022 по 15.02.2022, виходячи з розрахунку: 6 200 грн.00 коп. (тіло кредиту) х 0,01% (за дисконтною процентною ставкою) х 30 днів (строк позики) = 18 грн. 60 коп..
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по договору кредитної лінії №292192852 від 16.01.2022 в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з неї суми заборгованості, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 6200 грн. 00 коп. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 18 грн. 60 коп., що в загальній сумі становить 6218 грн. 60 коп. та відповідно до висновку про часткове задоволення позову.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу регламентовано у ст.ст. 133-137 ЦПК України.
Частинами 1-2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч.48 постанови від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Судом при дослідженні письмових доказів встановлено, що 05.06.2025 між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та клієнтом - ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 (а. с. 41-42).
Відповідно до п.1.1. вказаного договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.3. договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору.
Цього ж дня - 05.06.2025 між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та клієнтом - ТОВ «Юніт Капітал» було укладено додаткову угоду №25770719525 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025. Відповідно до умов вказаної угоди клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу про захист його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022, боржником згідно якого є ОСОБА_1 (а. с. 40).
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025) виконавець - адвокатське бюро «Тараненко та партнери» та клієнт - ТОВ «Юніт Капітал» засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника, якою є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №292192852 від 16.01.2022 в сумі 5000 грн., вивчення матеріалів по вказаній справі - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за вказаним кредитним договором - 500 грн. 00 коп., а також підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн., що в загальній сумі становить 7000 грн. 00 коп. (а. с. 39).
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з позивача за надані відповідачу послуги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд приходить до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 3500 грн. 00 коп..
Однак, зважаючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно ст. 141 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1750 грн. 70 коп., що складає 50,02% від заявленої суми, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі (2422,40х50,02%)=1211 грн. 68 коп..
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163), що знаходиться за адресою: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10 в м. Київ, заборгованість за договором кредитної лінії №292192852 від 16.01.2022 в сумі 6218 грн. 60 коп., з них: 6 200 грн. 00 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту та 18 грн. 60 коп. заборгованості по просрочених відсотках, судовий збір в сумі 1211 грн. 68 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1750 грн. 70 коп..
В задоволенні решти вимог відмовити.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець