Справа № 286/403/25
28 жовтня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», від імені якого діє представник Ткаченко Юлія Олегівна, звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 1158649 від 25.04.2021 року в розмірі 16940,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 5000,00 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 11940,00 грн., судові витрати в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 3500,00 грн.
У відповідності до ст.178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від сторін не надійшло заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч.5 ст.279ЦПКУкраїни за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 25.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики № 1158649. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Електронні підписи сторін зазначені в договорі у реквізитах сторін.
25.04.2021 року позикодавець на виконання п.1 Договору позики виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією про перерахування коштів та випискою за договором №б/н за період 25.04.2021-28.04.2021 по рахунку ОСОБА_1 , наданою АТ КБ Приватбанк» 07.05.2025 року.
26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників включно із договором позики № 1158649 від 25.04.2021 року.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників включно із договором позики № 1158649 від 25.04.2021 року.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, станом на 26.10.2021 року, станом на 03.04.2023 року, станом на 28.01.2025 року сума заборгованості за договором позики № 1158649 від 25.04.2021 року незмінно становила 16940,00 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11940,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору
Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав.
Згідно зі ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи порушення відповідачем умов договору, з огляду на відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги; копію ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність; копію довіреності; копію витягу з акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги; копію платіжної інструкції на підтвердження оплати наданої правничої допомоги.
Європейський суд з прав людини висловив правову позицію, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 3500 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 203, 205, 207, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055; ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд -
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, м.Ірпінь Київської області, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204), суму заборгованості за договором позики № 1158649 від 25.04.2021 року в розмірі 16940,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 5000,00 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 11940,00 грн.; а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У випадку набрання рішенням законної сили відповідач вправі звернутися в суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення в порядку, передбаченому ст.435 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 28.10.2025 року.
Суддя: В. І. Вачко