Справа № 285/5437/25
провадження № 3/0285/2424/25
28 жовтня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно адміністративного матеріалу, 28.09.2025 о 12 год. 19 хв., по вул. Василя Карпенка, м. Звягель водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. за допомогою алкотестеру й проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Працівниками поліції йому не було роз'яснено порядок та процедуру проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, тому він відмовився від проходження такого огляду, не розуміючи юридичних наслідків такої відмови.
Захисник Кобрина Н.В. пояснила, що працівники поліції під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 , дійшли хибного висновку, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки насправді він був у стані сильного душевного хвилювання, тому що потрібно було терміново відвезти знайомого додому, оскільки у останнього впав рівень цукру в крові. До того ж, просила визнати відео, долучене до матеріалів справи неналежним та недопустимим доказом, оскільки у порушення чинного законодавства України відео не є безперервним.
Свідок ОСОБА_2 , який є священнослужителем, в судовому засіданні пояснив, що 28.09.2025 він разом з ОСОБА_1 їхали додому після церковної служби, священник ОСОБА_1 був за кермом. Зупинились біля магазину аби купити води, оскільки ОСОБА_2 стало погано. Потім їх зупинили працівники поліції і почали перевіряти документи. Згодом ОСОБА_1 сів у машину до працівників поліції, їх розмови не чув, оскільки стояв ззовні біля машини. Зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, але пояснив, що його потрібно було терміново відвезти додому з метою введення уколу інсуліну.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду.
Переглянутий відеозапис події, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом. При спілкуванні з працівників поліції з ОСОБА_1 працівниками поліції було встановлено, що у останнього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови, у зв'язку з чим, вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру або проведення такого огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування.
Суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативний вид адміністративного стягнення, суд не наділений законних підстав для врахування особи порушника, обтяжуючи та пом'якшуючи обставини.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 130 ч 1, 245, 283, 284 п 1, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: р/р UA 368999980313060149000006001; код ЄДРПОУ 37976485; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів: ГУК у Житомирській обл. /Житомирська обл./ 21081300.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови, органу ДВС стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів р/р UA 908999980313111256000026001; код ЄДРПОУ 37993783; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 22030106; отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106 Казначейство України (ЕАП); судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Т. Б. Сташків