29 жовтня 2025 року справа №200/3124/25
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 200/3124/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла вищезазначена апеляційна скарга.
Ухвалою суду від 16.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.На адресу суду 27.10.2025 надійшла заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій заявник вказує на обставини введення воєнного стану
Вирішуючи вищенаведену заяву, апеляційний суд виходить з такого.
Судом встановлено, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 07.07.2025.
Копію рішення доставлено в особистий кабінет апелянта в підсистемі “Електронний суд» 10.07.2025 о 07:52 год.
Апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції через підсистему “Електронний суд» 07.10.2025.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
За пунктом 3 частини першої статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 по справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 по справі № 496/4633/18.
Отже, доводи апелянта не виправдовують безпідставність порушення ним як суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
За таких обставин, заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, оскільки обставини, якими вона обґрунтована не є поважними.
Керуючись статтями 169, 295, 298, 321, 328 КАС України суд,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 200/3124/25 - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Апелянту усунути недоліки у визначений судом строк, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині надання клопотання про поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 29 жовтня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць