29 жовтня 2025 року справа №200/854/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Черникова А.О.), складеного в повному обсязі 13 березня 2025 року, у справі № 200/854/25за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати пенсії позивачу з 1 лютого 2020 року, 1 лютого 2021 року, 1 лютого 2022 року, 1 лютого 2023 року на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 1 лютого 2020 року, 1 лютого 2021 року, 1 лютого 2022 року, 1 лютого 2023 року на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020 року, 1 лютого 2021 року, 1 лютого 2022 року, 1 лютого 2023 року на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020 року, 1 лютого 2021 року, 1 лютого 2022 року, 1 лютого 2023 року на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 1 січня 2020 року № ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, станом на 1 січня 2021 року №ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, станом на 1 січня 2022 року №ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, станом на 1 січня 2023 року №ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
З таким рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог.
Зазначено, що станом на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку, у зв'язку із скасуванням пунктів 1,2 постанови КМУ №103, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/854/25, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 5 грудня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 9 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2024 року в справі №200/3902/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення, перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
На виконання вищезазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 були підготовлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Листом від 13 вересня 2024 року (вих. № 09/01/3074) ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2024 року у справі № 200/3902/24, були виготовлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, а саме: довідка станом на 01.01.2020 №ФС-75635/09/01/2896; довідка станом на 01.01.2021 №ФС-75635/09/01/2896; довідка станом на 01.01.2022 №ФС-75635/09/01/2896; довідка станом на 01.01.2023 №ФС-75635/09/01/2896; які були направлені Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області листом за вих. № 09/01/2896 від 28 серпня 2024 року.
На звернення позивача від 28 грудня 2024 року, яке було зареєстровано 30 грудня 2024 року за № 33685/Г-0500-24, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 3 січня 2025 року (вих№325-33685/Г-02/8-0500/25) повідомило позивача про відсутність законодавчих підстав для проведення перерахунку пенсії згідно з довідками про розмір грошового забезпечення від 28 серпня 2024 року № ФС-75635/09/01/2896 (станом на 01.01.2020), № ФС-75635/09/01/2896 (станом на 01.01.2021), № ФС-75635/09/01/2896 (станом на 01.01.2022), № ФС-75635/09/01/2896 (станом на 01.01.2023), наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати йому пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права позивача на перерахунок пенсії.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Кабінет Міністрів України Постановою "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" від 13.02.2008 р. № 45 затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р., залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін.
Таким чином, зміни внесені Постановою КМУ № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема відповідач та уповноважений на видачу довідок орган, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 553/3619/16-а.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з п. 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) п.4 цього нормативно-правового акта було викладено в редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Отже, з 29.01.2020 тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Судами встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду по справі № 200/3902/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 були підготовлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Вказані довідки подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для проведення на їх підставі перерахунку його пенсії.
При цьому такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до частини другої статті 51 Закону №2262-XII.
У даному випадку, оскільки право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023
Отже, у відповідача у зв'язку з отриманням довідок виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
В цьому випадку, відповідач, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначених у довідках № ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, №ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, №ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року, №ФС-75635/09/01/2896 від 28 серпня 2024 року виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом, діяв протиправно та необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та відновлення порушеного права позивача при перерахунку пенсії.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 200/854/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 200/854/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць