29 жовтня 2025 року справа №360/119/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Чернявська Т.І.), складеного в повному обсязі 04 квітня 2025 року у справі № 360/119/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 27 січня 2025 року б/н позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 18 вересня 2024 року № 046350017271;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до періодів з 02 лютого 2005 року по 22 травня 2018 року; з 07 червня 2018 року по 01 березня 2022 року; з 25 липня 2022 року по 08 серпня 2022 року; з 23 вересня 2022 року по 11 вересня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового та пільгового (підземного) стажу роботи за Списком 1 період з 01 січня 2022 року по 15 березня 2022 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року відмолено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 360/119/25 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що управління має призначити пенсію позивача з урахуванням періодів роботи згідно записів в трудовій книжці із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
При цьому, вказав, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту та мають бути застосовані під час призначення пенсії.
Зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норму щодо зарахування страхового стажу періоду роботу на відокремленому підрозділі шахта «Гірська «Державного підприємства «Первомайськвугілля» з січня 2022 року по березень 2022 рік
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до відділу обслуговування громадян № 23 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 11 вересня 2024 року, зареєстрованою за № 7288, про призначення пенсії за віком на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18 вересня 2024 року № 046350017271 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (форма РС-право), аналізом права та відмовним рішенням страховий стаж позивача складає 38 років 08 місяців 09 днів, пільговий стаж за Постановою № 202 складає 22 роки 04 місяці 08 днів, в тому числі роботи підземні, провідні професії - 15 років 01 місяць 26 днів.
У межах спірних правовідносин до загального страхового та пільгового підземного стажу позивача за Списком № 1 не зараховано періоди роботи у Відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» з 01 січня 2022 року по 31 березня 2022 року гірником очисного вибою V розряду з повним робочим днем під землею через несплату роботодавцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).
Відповідно до записів у трудовій книжці від 26 травня 2003 року (дата заповнення) серії АВ № 667877 у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :
26 травня 2003 року прийнятий підземним учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею у Відокремлений структурний підрозділ Шахта «Новодружевська» Державного підприємства «Лисичанськвугілля» (запис № 1);
22 червня 2003 року звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики (запис № 2);
02 лютого 2004 року прийнятий гірником підземним ІІІ розряду з повним робочим днем під землею у Відокремлений структурний підрозділ «Шахта імені Г.Г. Капустіна» Державного підприємства «Лисичанськвугілля», яке в подальшому реорганізовано у Відокремлений підрозділ «Шахта імені Г.Г. Капустіна» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (записи №№ 3, 6);
02 лютого 2005 року переведений гірником очисного вибою підземним V розряду з повним робочим днем під землею (запис № 5);
22 травня 2018 року звільнений за власним бажанням (запис № 11);
07 червня 2018 року прийнятий гірником очисного вибою V розряду з повним робочим днем під землею у Відокремлений підрозділ Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» (запис № 12).
Відповідно до наказу директора Відокремленого підрозділу Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» від 09 квітня 2022 року № 99 «Про режим роботи та організацію трудових відносин працівників ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» з 07 квітня 2022 р.» наказано:
доручити з 07 квітня 2022 року працівникам ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», яких не було залучено для забезпечення охорони об'єктів власності державного підприємства та зазначено у переліку затвердженому наказом ДП «Первомайськвугілля» від 31 березня 2022 р. № 56, виконувати роботу дистанційно вдома (або в місцях евакуації ) тимчасово, до стабілізації ситуації (пункт 1 наказу);
з працівниками ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», яких не було зазначено в пункті 1 цього наказу тимчасово, до стабілізації ситуації в зоні знаходження ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», призупинити дію трудових договорів з 07 квітня 2022 року (пункт 3 наказу).
Згідно з записами у трудовій книжці від 25 липня 2022 року (дата заповнення) серії АР № 286574 у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :
25 липня 2022 року прийнятий гірником очисного вибою V розряду з повним робочим днем в шахті у Виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління імені Героїв космосу» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (запис № 1);
09 серпня 2022 року направлений на курси за професією «гірник з ремонту гірничих виробок» за дуальною формою навчання та на виробниче навчання учнем гірника з ремонту гірничих виробок за дуальною формою навчання з повним робочим днем в шахті (записи №№ 2, 3);
23 вересня 2022 року повернуто на попереднє місце роботи гірником очисного вибою V розряду з повним робочим днем в шахті (запис № 4).
Щодо періоду роботи з 01 січня 2022 року по 31 березня 2022 року суд зазначає, що страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 15 січня 2025 року наявні відомості по спеціальному стажу позивача за січень-березень 2022 року (код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць). Також в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування є відомості про те, що у січні-березні 2022 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату, проте за нього страхувальником - Відокремленим підрозділом Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля», не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Отже, відповідачем протиправно не зараховано як до загального страхового стажу, так і до пільгового стажу як підземні гірничі роботи в шахтах період роботи позивача гірником очисного вибою V розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» з 01 січня 2022 року по 31 березня 2022 року.
Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог у повному обсязі, у тому числі вказав, що вимоги про зарахування періоду роботи позивача гірником очисного вибою V розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» з 01 січня 2022 року по 31 березня 2022 року є передчасними, оскільки у позивача відсутнє право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд вважає такі висновки неправильними, оскільки пенсійний фонд був зобов'язаний зарахувати цей період роботи до пільгового стажу у зв'язку з підтвердженням його трудовою книжкою.
Щодо застосування роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII", суд зазначає наступне.
Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII".
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною.
Також 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і на цей час діє як Роз'яснення №8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Суд звертає увагу на те, що необхідність застосування вказаних роз'яснень підтверджена Верховним Судом у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17).
Спірним є питання зарахування набутого позивачем стажу за Списком № 1 до стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, у порядку визначеному ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV та ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
Під час розгляду справи судом установлено, страховий стаж позивача складає 38 років 08 місяців 09 днів, пільговий стаж за Постановою № 202 складає 22 роки 04 місяці 08 днів, в тому числі роботи підземні, провідні професії - 15 років 01 місяць 26 днів.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за один повний рік за Списком № 1 зараховується 9 місяців стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Отже, із врахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, набутий позивачем пільговий стаж складатиме більше 25 років, відтак він має бути перерахований.
Вирішуючи питання стосовно зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, з огляду на дискреційність повноважень пенсійних органів у питаннях щодо призначення та перерахунку пенсій, суд у даному випадку виходить із наступного.
На законодавчому рівні відсутнє поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє, проте, у судовій практиці сформовано позицію щодо цього поняття, відповідно до якого під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними у разі, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, за настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що цей вибір здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.
Повноваження пенсійного органу і порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені як нормами Закону № 1058-IV, так і нормами Закону № 1788-ХІІ.
Відтак, враховуючи те, що обрахунок стажу повивача (як страхового так і пільгового) є дискреційними повноваженням управління, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог наступним шляхом:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 18 вересня 2024 року № 046350017271;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 11 вересня 2024 року відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та із зарахуванням до страхового та пільгового (підземного) стажу роботи за Списком 1 період з 01 січня 2022 року по 15 березня 2022 року.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 360/119/25 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 18 вересня 2024 року № 046350017271;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 11 вересня 2024 року відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та із зарахуванням до страхового та пільгового (підземного) стажу роботи за Списком 1 період з 01 січня 2022 року по 15 березня 2022 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць