29 жовтня 2025 року справа №200/6109/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/6109/24 (головуючий І інстанції Череповський Є.В. ) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за останньою займаною посадою з 15 жовтня 2023 року по 19 березня 2024 року, з 05 травня 2024 року по день винесення рішення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за останньою займаною посадою з 15 жовтня 2023 року по 19 березня 2024року та відновити нарахування та виплату грошового забезпечення з 05 травня 2024 року, у відповідності до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України 25.06.2018 № 558, Порядку від 26 червня 2018 за №745/3219, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у періоди: з 15 жовтня 2023 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у періоди: з 15 жовтня 2023 року, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн. (двадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Постановою Першого апеляційного суду від 8 травня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі № 200/6109/24 - змінено.
В абзаці шостому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі № 200/6109/24 слова та цифри “розмірі 20 500,00 грн.» замінити словами та цифрами “у розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн. 00 коп.».
В інший частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі № 200/6109/24 - залишено без змін.
20.06.2025 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 видано виконавчі листи.
02.06.2025 року представник відповідача звернувся до суду із заявою від 30.05.2025 року, в якій просив суд, зокрема, роз'яснити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 у зв'язку з тим, що окремі положення резолютивної частини судового рішення від 08.11.2024 у справі № 200/6109/24 є незрозумілими для відповідача при виконанні рішення, зокрема, що стосується обчислення строків нарахування грошових виплат, просив надати роз'яснення щодо наступного:
1. У рішенні суду зазначено зобов'язання відповідача нарахувати позивачу додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. відповідно до постанови ПМУ № 168 від 28.02.2022 к період з 15.10.2024, однак не вказано дату завершення періоду. Просить суд уточнити, до якої дати необхідно здійснити нарахування додаткової винагороди, так як довідка про завершення лікування не була предметом вивчення суду у даній справі.
2. Також у рішенні міститься вказівка щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за останньою займаною посадою з 15 жовтня 2023 року по 19 березня 2024 року та відновити нарахування та виплату грошового забезпечення з 05 травня 2024 року, однак не вказано дату завершення періоду. Просить суд уточнити, до якої дати необхідно відновити нарахування та виплату грошового забезпечення позивача.
Представником позивача було надано заперечення, щодо роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2024 року у справі №200/6109/24.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року у задоволенні заяви представника відповідача від 30.05.2025 року про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 - відмовлено.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі № 200/6109/24 і постановити нову, якою заяву представника відповідача від 30.05.2025 року про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 - задовольнити.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції фактично усунувся від забезпечення реалізації власного ж рішення, залишивши сторону виконавчого провадження в ситуації правової невизначеності, яка вже призвела до відкриття виконавчого провадження з дефектним змістом виконавчого документа.
Станом на 21.07.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 78857106. В межах зазначеного виконавчого провадження військову частину НОМЕР_1 зобов'язано здійснити виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн., пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.10.2023 . Проте, як випливає з тексту судового рішення від 08.11.2024, дата завершення цього періоду у резолютивній частині відсутня, довідка про закінчення лікування не досліджувалась судом, що створює об'єктивну неможливість для відповідача точно знати обсяг виконання рішення, не вийшовши за межі його змісту.
Будь - які самостійні дії відповідача з визначення кінцевої дати періоду виплат - є тлумаченням рішення, яке не входить до його компетенції як сторони виконавчого провадження. Такі дії можуть бути кваліфіковані як неналежне або неповне виконання судового рішення. Наявність відкритого виконавчого провадження лише посилює потребу в офіційному роз'ясненні судового рішення, оскільки саме наявна нечіткість у формулюванні резолютивної частини і є підставою для роз'яснення, як інструменту забезпечення правильного, повного та законного виконання судового рішення.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення, в яких просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.
Зазначає, що відповідачем виконано рішення суду із встановленням спірних періодів, тобто це підтверджує обізнаність у поставлених питаннях до суду.
Також, просив постановити окрему ухвалу у справі №200/6109/2024 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 р. у справі № 200/6109/24 для вжиття заходів щодо:
- усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, зокрема приховуванню від суду достовірних відомостей про часткове фактичне виконання відповідачем рішення ДОАС від 11.2024року у справі 200/6109/24, яке свідчить про освіченість відповідача про кінцеві межі та дати виконання вищезазначеного рішення суду, роз'яснення якого відповідач прагне отримати без законних підстав;
- проведення службової перевірки з метою встановлення конкретних посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , дії чи бездіяльність яких призвели до надання суду недостовірних доказів та введення суду в оману.
Просив звернути увагу Адміністрації Державної прикордонної служби України на наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної та/або іншої передбаченої законом відповідальності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Від відповідача надійшла заява від 28.10.2025 року, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі № 200/6109/24 і постановити нову, якою заяву представника відповідача від 30.05.2025 року про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 - задовольнити.
Заявник просив врахувати, що подання звіту про виконання рішення суду не свідчить про відсутність потреби у його роз'ясненні чи недобросовісній поведінці військової частини НОМЕР_1 .
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги, відзиву і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Суд зазначає, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас,роз'яснюючи рішення, суд не може вносити будь-які зміни в рішення, що вже існує.
За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 9901/55/19, роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження».
В ухвалі від 10 вересня 2021 року у справі № 120/2825/20-а Верховний Суд висловив правову позицію, що у відповідності до імперативних положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню, тобто таке рішення, яким суд розв'язав спір по суті, якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин, але не те, яке ухвалене з процесуальних питань, що не стосуються суті спору, який виник між сторонами у справі, й лише вказує на процесуальну дію, вчинену судом у межах наданих йому повноважень.
Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, загалом, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом зокрема у постановах від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі № 619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі № 620/1269/20, від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.
За п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд враховує, що зі змісту рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №200/6109/24 не вбачається його незрозумість, або його важко чи неможливо виконати внаслідок неясності резолютивної частини. З резолютивної частини судового рішення чітко вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви в порядку ст. 254 КАС України.
Щодо клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/6109/24, апеляційний суд враховує наступне.
За статтею 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Апеляційний суд не вбачає в даному випадку зловживанням процесуальними правами з боку відповідача у формі добровільного виконання судового рішення та свій розсуд та звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відмову у роз'ясненні рішення суду, адже таке право визначено ст. 293 КАС України.
На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно вирішив клопотання, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 249, 250, 254, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/6109/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 29 жовтня 2025 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв