Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 278/1295/25
Провадження № 2/935/339/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю: представників відповідача - адвокатів Кінзерської Н.В. та Кутлиєва Б.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо передмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь відшкодування за шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) грн., а також 45 430,47 грн. у якості інфляційних втрат, 3 % річних у розмірі 9 791,51 грн. та 3028 грн судового збору.
В обґрунтування позову вказує, що 24.08.2021 року, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 .
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.09.2021 року у справі №935/2537/21 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зокрема автомобіль марки «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень.
Цивільна-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована.
У зв'язку з чим потерпілий звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України отримав відповідне страхове відшкодування у розмірі 130 000 грн. та 1430 грн. оплати зовнішніх послуг.
Зазначає, що відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб зазначених у п. 13.1. ст. 13 Закону.
05.11.2021 року адвокатом відповідача надіслано до МТСБУ заяву за якою відповідач ОСОБА_1 визнає свій борг та просить розділити суму частинами.
08.12.2021 року між позивачем та відповідачем укладено договір про порядок повернення коштів протягом 13 місяців.
Втім зазначає, що у порушення вимог договору відповідач сплатив лише частину боргу а саме 21 430 грн., у добровільному порядку решту заборгованості не повертає у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду про стягнення 110 000 грн. заборгованості, а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат розрахованих на суму боргу за період з 26.03.2022 року до 14.03.2025 року.
Відповідач у відзиві заперечив щодо позовних вимог, які вважає необґрунтованими і безпідставними. В обґрунтування відзиву вказує, що позов підписаний представником ОСОБА_4 у якого відсутні повноваження.
Також вказує, що протокол за ст.124 КУпАП складено тільки відносно ОСОБА_1 та поліцейськими не було розглянуто питання щодо можливості порушення ПДР іншим водієм, який також повинен бути переконаний в безпеці руху транспортного засобу, та у разі перешкоди на автомобільному шляху зобов'язаний вживати всіх заходів для уникнення зіткнення між автомобілями. Також, варто зазначити, що в матеріалах судової справи №935/2537/21 відсутній акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, що є обов'язковим документом при оформленні ДТП.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 хоча і керував автомобілем марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_2 , однак не є його власником.
Згідно з підпунктом 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.
Законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Оскільки транспортний засіб «Audi A4» належав ОСОБА_2 (третя особа), тому із вимогами про відшкодування шкоди в порядку регресу МТСБУ має звертатись до останньої, яка була власником транспортного засобу.
У зв'язку з чим просять відмовити у позові, який пред'явлено до неналежного відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі. Позов підтримуються та просять задовольнити.
Представники відповідача - адвокати Кінзерська Н.В. та Кутлиєв Б.Н. у судовому засіданні заперечили щодо позовних вимог обґрунтувавши викладеними у відзиві доводами.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи кллопотань на адресу суду не надходило, а тому суд розглянув справу без її участі.
Суд заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2021 року у справі №935/2537/21 встановлено, що водій ОСОБА_1 24.08.2021 о 21.15 год. на 120км+900м а/д Київ-Чоп, керуючи автомобілем «Audi А4», НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan X- Trail», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду.
В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3,12.1,13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вказаною вище постановою, яка набрала законної сили 12.10.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України слідує, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є обставиною встановленою судом і доказуванню не підлягає.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником транспортного засобу марки «Audi А4», НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки МТСБУ № 1 від 21.10.2021 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих вбачається, що у справі №78565 щодо транспортної пригоди яка мала місце 24.08.2021 року потерпілому ОСОБА_3 , який є власником автомобіля «Nissan X- Trail», д.н.з. НОМЕР_4 , визначено до сплати 130 000 грн. страхового відшкодування.
Винуватцем вказано відповідача ОСОБА_1 , автомобіль марки «Audi А4», НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 не забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до платіжної інструкції №1105920 від 23.10.2012 року МТСБУ виплатили ОСОБА_3 (потерпілому) страхове відшкодування по справі №78565 згідно наказу від 23.10.2021 року розмірі 130 000 грн.
Зі змісту заяви від 05.11.2021 року адвоката О. Грабчука, який діяв в інтересах ОСОБА_1 адресованої МТСБУ(№ справи 78565) вбачається, що ОСОБА_1 згоден у добровільному порядку відшкодувати МТСБУ суму у розмірі 131 430 грн. Однак просить розстрочити погашення суми частинами по 10 000 грн. щомісячно.
08 грудня 2021 року між Моторним (транспортним) страховим бюро України(Кредитор) та ОСОБА_1 (Боржником) укладено договір №78565/2176 про порядок повернення коштів за змістом якого боржник зобов?язаний компенсувати витрати понесені кредитором по справі № 78565 у зв?язку, виплатою відшкодування за шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.08.2021 о 21:15 в Житомирській області за участі транспортного засобу «NISSAN» (державний номерний знак НОМЕР_6 ) (власник - ОСОБА_3 ), та транспортного засобу «AUDI» (державний номерний знак НОМЕР_3 ), під керуванням боржника ОСОБА_1 .
У п. 2.1 договору визначили, що зобов'язання боржника становлять 131 340 грн., які розстрочено на 13 місяців.
Відповідно до долученої картки рахунку № НОМЕР_7 у страховій справі №78565 слідує, що ОСОБА_1 здійснено оплату на рахунки МТСБУ у розмірі 21 430 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Правове регулювання спірних правовідносин у даній справі визначено зокрема положеннями Закону Україну «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Так згідно пункту 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Аналогічне за змістом положення міститься у чинному Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині 2 статті 37 вказано, що МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
За змістом підпункту «а» п. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Таким чином 23 жовтня 2021 року МТСБУ у порядку ст. 41. 1 Закону здійснило виплату потерплій особі ОСОБА_3 130 000 грн., що підтверджується належними і допустимими доказами.
Відповідач у відзиві заперечуючи щодо позовних вимог і посилаючись на пункт 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не врахував, що норми вказаного Закону передбачають право МТСБУ подати регресний позов зокрема до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, тобто у даному випадку до відповідача.
У зв'язку з чим позивачем з урахуванням статті 1191 ЦК України подано позов до належного відповідача ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, який є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.08.2012 року о 21.15 год. на 120км+900м автомобільної дороги Київ-Чоп. Таким чином у суду відсутні підстави для відмови у позові з цих підстав.
Доводи відповідача у відзиві щодо недоліків протоколу про адміністративне правопорушення від 24.08.2021 року(відсутності акту обстеження ділянки вуличної-шляхової мережі) та не дослідження поліцейським питання причетності до дорожньо-транспортної пригоди іншого водія не є предметом спору даної справи. При цьому питання адміністративної відповідальності відповідача за ст 124 КУпАП вирішувалися Коростишівським районним судом Житомирської області від 30 вересня 2021 року у справі №935/2537/21.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Крім того з матеріалів справи також вбачається, 08 грудня 2021 року між Моторним (транспортним) страховим бюро України(кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 (боржником) укладено договір №78565/2176 про порядок повернення коштів за змістом якого боржник зобов?язаний компенсувати витрати понесені кредитором по справі № 78565.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом укладеного між сторонами справи договору від 08 грудня 2021 року визначено, що грошове зобов'язання ОСОБА_6 перед кредитором становить 131 340 грн.(відшкодована потерпілому шкода) виконання якої розстрочено на 13 місяців з 25.12.2021 року до 25.12.2022 року.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 529, 530 ЦК України визначено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №78565/2176 від 08.12.2021 року виникла заборгованість у розмірі 110 000 грн., яка відповідачем не спростована.
На підтвердження суми заборгованості позивачем надано належні і допустимі докази зокрема відомості із картки рахунку № НОМЕР_7 про надходження від відповідача 13.01.2022 року 11 430 грн. та 02.02.2022 року 10 000 грн., що загалом становить 21 430 грн. та вказує на часткове виконання відповідачем свого зобов'язання. Факт укладання вказаного договору не заперечується відповідачем. Втім відповідач не надав суду відмінного розрахунку заборгованості чи квитанцій про сплату більшої суми заборгованості, жодних спростувань наданого розрахунку у відзиві не наведено.
Враховуючи викладене заборгованість у розмірі у 110 000 грн., підтверджено достатніми у своїй сукупності доказами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зміст вказаної норми законодавства щодо нарахування процентів та застосування індексу інфляції свідчить про компенсаційний, а не штрафний характер визначених ст. 625 ЦК трьох процентів річних, а тим більше не є подвійною відповідальністю боржника.
Так інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу з 26.03.2022 року до 14.03.2025 року з урахуванням, що сума заборгованості становить 110 000 грн.
Таким чином позивач має право здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, що складають за вказаний вище період: заборгованість за 3% річними за користування кредитом - 9 791,51 грн.(в межах заявлених вимог), заборгованість за інфляційними витратами - 45 430,47 грн., які підлагають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України слід стягненути заборгованість у рахунок відшкодування витрат пов'язаних із виплатою страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) грн., а також 45 430,47 грн. у якості інфляційних втрат, 3 % річних у розмірі 9 791,51 грн., що загалом становить 165 221,98 грн.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028 грн.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст. 15, 16, 626, 1166, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», і керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ: 21647131, у рахунок відшкодування витрат пов'язаних із виплатою страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) грн., а також 45 430,47 грн у якості інфляційних втрат, 3 % річних у розмірі 9 791,51 грн. та 3028 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: Русаніський бульвар, буд. 8, м. Київ,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третья особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 24.10.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО