Справа №295/10862/25
Категорія 139
2-а/295/207/25
29.10.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, вказуючи на неправомірність дій працівника поліції, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03.08.2025 року серії ЕНА № 5380514, якою його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП як порушення вимог дорожніх знаків.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідачем в установленому законом порядку не з'ясовано, чи дійсно було вчинено адміністративне правопорушення, якими доказами це підтверджується. На думку позивача, подія і склад адміністративного правопорушення були відсутні, оскільки на вказаній згідно оскаржуваної постанови ділянці дороги дорожній знак, не виконання вимог якого покладено у провину особи (в'їзд заборонено), не встановлено.
Позивач додає, що працівником поліції порушено порядок розгляду справи, а тому, з огляду на сукупність викладеного, наявні підстави для скасування прийнятої постанови та закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем відзив на позовну заяву, докази на спростування доводів позивача не надавались.
Судом встановлено наступні обставини.
За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.08.2025 року серії ЕНА № 5380514, позивач ОСОБА_1 03.08.2025 року о 5:45 год на вул. Львівській, 579, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 - в'їзд заборонено, чим порушив п.8.4 «в» ПДР.
Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Кодексом України про адміністративне правопорушення (ч.1 ст. 122) встановлено настання відповідальності в разі порушення вимог дорожніх знаків.
Відповідно до п.8.4 (в) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р., дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, серед яких: заборонні знаки, що запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Додаток 1 до Правил дорожнього руху за видом заборонних знаків містить знак 3.21 (в'їзд заборонено).
Надаючи оцінку ґрунтовності заявлених позивачем вимог суд керується таким міркуванням.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками….
За положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
При розгляді справи судом не отримано відомостей з приводу того, які саме докази покладались в основу прийнятого рішення з висновком про протиправну, винну (умисну або необережну) дію позивача в розрізі встановлених вимог у забезпеченні безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів, які б підтверджували вину за ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення, що виражене у фірмі винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем не надано достатньо доказів, які підтверджують правомірність такого рішення, суд, керуючись принципом необхідності доведення з боку відповідача, вважає позовні вимоги в частині скасування постанови, закриття провадження по справі обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 241-256, 271, 286 КАС України, ст. ст. 122, 247, 251, 258, 283, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.08.2025 року серії ЕНА № 5380514 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Д.М.Лєдньов