Справа №295/14397/25
Категорія 327
3/295/3602/25
29.10.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 01.10.2025 близько 17 год. 10 хв. в ліцеї №7, в АДРЕСА_2 , мама ОСОБА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушивши норми СК України, а саме: у вбиральні ліцею №7, ОСОБА_2 , справив нужду у корзину для сміття, яка стояла біля кабінки у вбиральні, і не прибрав після себе, чим порушив громадський порядок і спокій учасників освітнього процесу та ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що про подію дізналася того ж дня від сина. Останній розповів, що дійсно не встиг добігти унітазу у вбиральні справити нужду, а тому справив нужду в корзину. Син сильно розгубився, рознервувався, не знав, що йому робити, при цьому однокласники підняли його на сміх, ще що отримав психологічну травму і соромився ходити до школи. На наступний день її викликали до школи, вона намагалася донести, що це сталося із сином випадково, що будь-яких умисних дій на порушення порядку він не вчиняв, принесли вибачення прибиральниці. Ствердила, що належним чином виконує свої батьківські обов'язки. Зазначила, що син в школі характеризується виключно позитивно, що підтверджено характеристикою зі школи.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що під час останнього уроку сильно захотів до вбиральні, однак не відпросився, а коли продзвонив дзвоник одразу побіг до вбиральні. Перебуваючи в кабінці, не встиг справити нужду до унітазу, сеча пішла мимоволі і щоб не потрапити на підлогу, справив нужду в корзину з-під сміття. Він розгубився, не знав, що робити, не міг зателефонувати мамі, оскільки був відсутній телефон. До вбиральні зайшов однокласник, який побачив, що з ним трапилося і розповів всьому класові, від чого однокласники почали з нього глузувати.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, справляння природних портреб у не відведених до цього місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
На доведення вини ОСОБА_2 суду надано пояснення прибиральниці ОСОБА_3 , яка зазначила, що була змушена прибирати за особою, яка справила нужду в корзину вбиральні, чим останній порушив громадський порядок і спокій учасників освітнього процесу. При цьому, доказів яким чином було порушено громадський порядок і спокій учасників освітнього процесу свідок не зазначила.
Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 не добігши два кроки до унітазу у вбиральні, справив природні потреби в корзину, а не в унітаз. Зазначене сталося через його фізіологічний стан. Вказані дії не мають ознак хуліганства, оскільки відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.
Яу вбачається з характеристики від 21.10.2015 ОСОБА_4 характеризується позитивно, батьки приділяють належну увагу вихованню дитини, мама відвідує батьківські збори, постійно підтримує зв'язок з класним керівником.
Диспозицією ч.1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та викховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Згідно диспозиції ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Водночас, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції має бути розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення як «ухилення від виконання батьківських обов'язків».
Під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, суд приходить до висновку, що суду не надано і не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Обов'язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 184 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко