Справа № 167/1077/25
Номер провадження 2/167/630/25
28 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шептицької Н.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Ващук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - позивач, ТОВ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1.Стислий виклад позовних вимог.
25.09.2025 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що19.12.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4229292 про надання коштів на умовах своживчного кредиту (далі - Договір), згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 8 500,00 грн на 360 днів: з 19.12.2023 року по 13.12.2024 року, з періодичністю сплати платежів за сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,75 відсотків у день. Проте позичальником не виконано зазначених у Договорі умов і до нього застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2,5 % у день.
Кредит наданий у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної оосби за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що має відповідну ліцензію.
За даним поденного розрахунку заборгованості за Договором у період з 19.12.2023 року по 26.07.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошововими коштами загальною сумою 46 962,50 гривень.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань за Договором, 26.07.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №26.07.2024 за плату відступило, а ТОВ набуло право грошової вимоги до відповідача.
Станом на дату укладення Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024 року строк дії Договору не закінчився, а тому в межах строку дії Договору ТОВ з дати факторингу 27.07.2024 року донараховано відсотки за 139 календарних днів: 8 500,00 грн х 2,5% = 212,50 грн х 139 к.д. = 29 537,50 гривень.
Враховуючи вищенаведене, ТОВ просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за Договором в сумі 85 000,00 грн, яка складається з:
- суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8 500, 00 грн;
- суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитом - 46 962,50 грн;
- суми заборгованості за процентами, нарахованим ТОВ - 29 537,50 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2 422,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Також позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування і стягнення інфляційних втрат, 3% річних, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми.
Позовна заява з додатками подана через систему «Електронний суд».
2.Рух справи в суді.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 106).
З ЄДДР встановлено місце реєстрації відповідача (ас 107), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно частини 1 статті 27 ЦПК України.
Ухвалою головуючого судді від 30.09.2025 року позовна заява була прийнята і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін на 28.10.2025 року (ас 108-109).
Учасники справи, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 110-116), в судове засідання не з'явилися.
28.10.2025 року представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує (ас117).
28.10.2025 року відповідач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає в повному обсязі (ас 120). Відзив на позовну заяву не подала.
Суд ухвалив: проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.1 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є ---.10.2025 року - дата складення повного судового рішення.
3.Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.
Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.
Судом установлено, що 19.12.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора - 71596.
За умовами Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає відповідачу кредит у розмірі 8 500,00 гривень (п. 1.2. Договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3. Договору).
За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Лінеура Україна» проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1. Договору). Знижена процентна ставка становить 1,75 % за кожен день користування кредитом та застосовується, якщо клієнт до 17.01.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 1.4.2. Договору).
Згідно п. 1.6. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 85 000,00 гривень.
ТОВ «Лінеура Україна» на виконання умов Договору 19.12.2024 року надало відповідачу кредит у розмірі 8 500,00 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні Договору.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 26.07.2024 року у відповідача перед ТОВ «Лінеура Україна» виникла заборгованість у сумі 55 462,50 грн, з яких тіло кредиту - 8 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 46 962,50 гривень.
Між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» 26.07.2024 року укладено Договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за грошові кошти ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк зобов'язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 55 462,50 грн, з яких тіло кредиту - 8 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 46 962,50 гривень.
ТОВ «Українські фінансові операції» після відступлення права вимоги за Договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 2,5% у сумі 29 537,50 гривень.
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача останній не здійснював платежів для погашення заборгованості за Договором.
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з Договору.
Встановлені обставини підтверджуються дослідженими письмовими доказами: паспортом споживчого кредиту від 19.12.2023 року (ас 18-20), додатком до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4229292 від 19.12.2023 року (ас 21), Договором № 4229292 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.12.2023 року з додатками (ас 22-32), повідомленням ТОВ «Українські Фінансові Операції» від 29.07.2024 року (ас 39), рахунком на оплату № 4229292 від 10.09.2025 року (ас 40), повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26.07.2024 року (ас 43), правилами надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» від 2023 року (ас 48-55), реєстром боржників до Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року (ас 56-57), розрахунком заборгованості за Договором №4229292 від 19.12.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.07.2024 року (ас 58-62), розрахунком заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за Договором № 4229292 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.12.2024 року (ас 63-64), Договором про переказ коштів від 12.12.2019 року (ас 77), Договором факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року з додатками (ас 80-88), платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 02.08.2024 (ас 94).
4.Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
5.Висновки суду.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8 500,00 грн, відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, у вказаному розмірі.
Водночас, суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.
Так, з наданих представником позивача розрахунків заборгованості за Договором установлено, що первісним кредитодавцем та позивачем здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом протягом строку дії Договору за ставкою 2,5%.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (до 20 серпня 2024 року включно); починаючи з 241 дня - 1% (з 21 серпня 2024 року), поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, судом проведено власний розрахунок заборгованості відповідача зі сплати відсотків протягом строку дії договору з 19.12.2023 року по 13.12.2024 року включно:
- з 19.12.2023 року по 23.12.2023 року за процентною ставкою 2,5%, який складає: 8 500,00 грн (сума боргу) х 2,5% : 100% х 5 днів = 1 062,50 грн;
- з 24.12.2023 року по 22.04.2024 року за процентною ставкою 2,5%, який складає: 8 500,00 грн (сума боргу) х 2,5% : 100% х 120 днів = 25 500,00 грн;
- з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року за процентною ставкою 1,5%, який складає: 8 500,00 грн (сума боргу) х 1,5% : 100% х 120 днів = 15 300,00 грн;
- з 21.08.2024 року по 13.12.2024 року за процентною ставкою 1,0%, який складає: 8 500,00 грн (сума боргу) х 1,0% : 100% х 115 днів = 9 775,00 грн,
а всього: 1 062,50 грн + 25 500,00 грн + 15 300,00 грн + 9 775,00 грн = 51 637,50 гривень.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, кожен окремо і в сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 60 137,50 грн, яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 500,00 грн, суми заборгованості по процентах в розмірі 51 637,50 гривень.
Щодо вимоги ТОВ про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає, що згідно ч. 11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Тобто, нарахування вказаних сум є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає за необхідне зазначити в рішенні суду про нарахування відповідних вказаних сум до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Визнання відповідачем позову повністю не спростовує вищезазначені висновки суду і не є самостійною підставою для задоволення позовних вимог ТОВ повністю.
6.Розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму: 60 137,50 грн : 85 000,00 грн х 2 422,40 грн = 1 713,85 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн суд зазначає таке.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: акт № 4229292 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року (ас 33), детальний опис робіт (наданих послуг) № 4229292 від 10.09.2025 року (ас 34), заявка на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року (ас 35-36), договір № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року (ас 75-76), договір № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року (ас 77-79).
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась у спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково.
Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» кредитну заборгованість в сумі 60 137 (шістдесят тисяч сто сімдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, з яких: 8 500,00 (вісім тисяч п'ятсот) гривень заборгованості за тілом кредиту, 51 637 (п'ятдесят одну тисячу шістсот тридцять сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок заборгованості за процентами.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 1 713 (одну тисячу сімсот тринадцять) гривень 85 (вісімдесят) копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, код ЄДРПОУ: 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 28.10.2025 року.
Головуючий суддя Шептицька Н.В.