Справа № 162/923/25
Провадження № 2-ві/162/3/25
28 жовтня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Савича А. С.,
з участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» Казмірука Олександра Вікторовича про відвід судді Любешівського районного суду Волинської області Глинянчука Віталія Дмитровича у цивільній справі № 162/923/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -
У провадженні Любешівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа № 162/923/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області Глинянчука В. Д. від 08.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цивільним Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» Казмірук О. В. 14.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Глинянчука В. Д., оскільки в поведінці судді наявні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості та об'єктивності. Свою заяву умотивував тим, що суддя під час підготовчого судового засідання 07.10.2025 допустив до участі у справі представника відповідача Піддубного О. О. у режимі відеоконференції, незважаючи на те, що відповідна заява була подана та зареєстрована у суді лише 06.10.2025, тобто з пропуском п'ятиденного строку, встановленого ч. 2 ст. 212 ЦПК України для подання такої заяви. Вважає, що суд не навів жодних мотивів визнання причин пропуску цього строку поважними. Натомість представники позивача подали відповідні заяви у строк, визначений ЦПК України. Такі дії судді створюють обґрунтоване враження упередженого ставлення до сторони відповідача, оскільки вони свідчать про надання останній необґрунтованої процесуальної переваги та відхід від вимог процесуального закону без належного обґрунтування і без дотримання принципу рівності сторін, закріпленого у статті 2 ЦПК України. Також зазначає, що під час обговорення можливості витребування доказів у підготовчому судовому засіданні 07.10.2025 суддя Глинячук В. Д. поставив представникам позивача запитання, чи не бажають вони добровільно надати відеозапис, який вказано в додатках до Акта № 000668 від 18.07.2024, що фактично містить передчасну оцінку правомірності позову. Також суддя Глинячук В. Д. не взяв до уваги преюдиційні обставини, на які прямо посилався представник позивача, встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.03.2025 та підтверджені постановою Волинського апеляційного суду від 10.06.2025 у справі № 161/19559/24, а саме вже встановлений факт проведення технічної перевірки та дату її здійснення. Наприкінці підготовчого судового засідання суддя Глинячук В. Д. звернувся до представників позивача із запитанням, чи подають вони позов до приватної особи ОСОБА_1 , чи до підприємця, чи правильно зрозумів суд. Таке уточнення є недоцільним та викликає обґрунтований сумнів у неупередженості судді, оскільки у позовній заяві чітко визначено відповідача. Порушення суддею питання про статус відповідача, попри його чітке визначення в позові та наявність ухвали про відкриття провадження, створює враження сумніву в правильності дій позивача, що може свідчити про упереджене ставлення до однієї зі сторін. Ураховуючи викладене, просить відвести суддю Любешівського районного суду Волинської області Глинячука Віталія Дмитровича від розгляду цивільної справи № 162/923/25.
У призначене судове засідання з розгляду заяви про відвід судді учасники справи, а також суддя, не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, що не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до вимог ч.8 ст. 40 ЦПК України.
Представник відповідача Піддубний О. О. подав до суду 28.10.2025 заперечення на заяву про відвід судді, яке мотивував тим, що у своїй заяві представник позивача зазначив, що в поведінці судді наявні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості та об'єктивності. Проте, вважає такі твердження є надуманими, а також такими, що суперечать вимогам процесуального закону. Щодо допущення представника відповідача до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з порушенням строків, встановлених ЦПК України, що таке рішення було прийняте судом за результатами розгляду заяви останнього про проведення такої відеоконференції з посиланням на неможливість його прибуття до суду з підстав прийняття ним участі у розгляді іншої справи в іншому суді. Відмова у задоволенні відповідної заяви зумовила б відкладення розгляду справи, оскільки причина неприбуття представника відповідача в судове засідання до Любешівського районного суду Волинської області очевидно була поважною. З цих підстав суд діяв раціонально з мотивів недопущення порушення розумних строків розгляду справи, яка перебуває у його провадженні, а також з метою реалізації процесуальних прав обох сторін. Відеозапис, про який йшла мова, є невід'ємним додатком Акту. Запитання судді не містить оцінки правомірності позову і не свідчить про упередженість судді, а навпаки відповідає його обов'язку забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи. За таких обставин вважає, що дії суду були здійснені в межах процесуальних повноважень та спрямовані на належну підготовку справи до розгляду по суті. Що стосується «ігнорування суддею преюдиційних фактів», то зазначає, що на етапі підготовчого засідання суд не досліджує докази, а тим більше не надає їм правової оцінки, в тому числі наявність чи відстутність преюдиції. На даній стадії суд не вирішує спір по суті, а лише з'ясовує та впорядковує процесуальні питання, необхідні для швидкого, ефективного та належного розгляду справи по суті. Тому вважає, що вказаний аргумент позивача щодо преюдиційності є взагалі безпідставним. Щодо «безпідставного уточнення суддею статусу відповідача», то зазначає що, суд, сприяючи реалізації процесуальних прав сторін, зобов'язаний уточнити чи саме до цього відповідача пред'явлено позов, адже на етапі підготовчого засідання неналежного відповідача можна замінити належним. Отже, порушення суддею питання про статус відповідача не може свідчити про упереджене ставлення до однієї із сторін, адже суд визначає готовність справи до судового розгляду, в тому числі з'ясовуючи правильність визначення позивачем відповідача. Вважає, що така поведінка суду напряму випливає із вимог ЦПК України, є його процесуальним обов'язком та спрямована виключно на забезпечення повного з'ясування обставин справи.
Представник відповідача Піддубний О. О. подав до суду заяву про розгляд заяви про відвід судді без участі сторони відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про відвід судді та додані до неї матеріали, суд доходить такого висновку.
Згідно із ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частин 3 та 4 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Згідно із ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Згідно з ч.1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід, суд доходить висновку, що наведені представником позивача аргументи фактично свідчать про незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді Глинянчука В. Д.
Разом з тим, у заяві про відвід не зазначено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі. З огляду на наведене, суд вважає, що викладені в заяві доводи про існування підстав для відводу судді є непереконливими та не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді у даній справі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Глинянчука В. Д. слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 39-40, 260, 261 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» Казмірука Олександра Вікторовича про відвід судді Любешівського районного суду Волинської області Глинянчука Віталія Дмитровича у цивільній справі № 162/923/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич