Справа № 161/19800/25
Провадження № 2-а/161/349/25
28 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Черняка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що 02.07.2025 року ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова №2008 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (позивач не оновив персональні дані в термін, передбачений законодавством). Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, складеною з порушенням строків притягнення особи до відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Зазначає, що він є інвалідом першої групи з 2011 року. У вересні 2024 року від звернувся до відповідача за отриманням військово-облікових документів. З 14 жовтня 2024 року він перебуває за кондоном.
З цих підстав просить суд визнати протиправною та скасувати зазначену постанову.
Представник відповідача у письмовому відзиві від 13.10.2025 року позов заперечив, вказав, що оскаржувану постанову винесено відповідності до вимог законодавства, із належним встановленням віх фактичних обставин справи.
Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як встановлено судом, оскаржувана постанова фактично була отримана представником позивача 22.09.2025 року (а.с.11).
З даним позовом позивач звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області 25.09.2025 року, тобто протягом встановленого законодавством десятиденного строку на оскарження постанови.
Враховуючи зазначені обставини, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом поважними, та вважає можливим поновити позивачу пропущений ним процесуальний строк для оскарження постанови.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що 02.07.2025 року ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова №2008 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.9).
З тексту постанови вбачається, що 02.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 не оновив персональні дані у терміни, визначені законодавством (у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року), чим порушив норми п.п.10-1 п. 1 Додатку 2 до Прядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів №1487 від 30.12.2022 року.
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18.09.2024 року.
Згідно довідки до акта МСЕК від 18.11.2011 року ОСОБА_1 є інвалідом першої Б групи (встановлено довічно) (а.с.5).
Відповідно до витягу з додатку «Резерв +» позивач має відстрочку від мобілізації строком до 07.01.2028 року (дата уточнення даних 14.09.2024 року).
Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До 19 травня 2024 року частини 3 ст. 210 КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КпАП України.
Згідно примітки до даної статті, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487) з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", проводиться робота щодо організації електронної взаємодії з ДПС України, МЮ України, ДМС України, ДСА України, ДПС України, МОН України та іншими державними органами держателями (розпорядниками, адміністраторами) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних.
Суд зауважує, що обов'язок повідомляти про зміни у сімейному стані, стані здоров'я, адресі місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади виникає виключно у випадку їх зміни.
Інформація про позивача наявна у інформаційно-телекомунікаційних системах та реєстрах, базах даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а тому у відповідача була наявна можливість самостійно отримати відомості про зміну персональних даних позивача, що згідно примітки до статті 210 КУпАП виключає застосування положень статей 210, 210-1 КУпАП.
Крім того, в оскаржуваній постанові відсутній детальний опис обставин, встановлених під час розгляду справи, не конкретизовано з якого часу він може вважатись таким що порушив Порядок №1487 від 30.12.2022 року.
Згідно ст.14 ч.3 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені, зокрема, упункті17частини першої статті 7 цього Закону, а саме, відомості про встановлення, зміну групи інвалідності.
Суд зауважує, що доказів того, що відповідачем у період з 18.05.2024 року до 16.07.2024 року вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося стороною не долучено.
Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення: відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248,280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення справи відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Враховуючи зміст постанови, днем виявлення порушення є наступний день за днем не оновлення даних, тобто 18 липня 2024 року.
Наведене свідчить, що на момент складання постанови в справі про адміністративне правопорушення 02 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 сплинув тримісячний строк, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення, що також свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення № 2008 від 02.07.2025 року є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відтак, у суду наявні підстави для задоволення адміністративного позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, його слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, - задовольнити, постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 2008 від 02.07.2025 року, - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 28 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк