Справа № 161/7949/16-ц
Провадження № 6/161/209/25
21 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собуцької О.А.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
державного виконавця Відділу ДВС у місті Луцьку ЗМУМЮ - Арсенюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
В обґрунтування вимог вказує, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.10.2016 року було повністю задоволено позов кредитора, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11291508000 від 31.01.2008 року в розмірі 37 832,13 доларів США. На виконання вказаного рішення суду Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист №161/7949/16-ц на підставі якого 12.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60043530.
Ухвалою суду від 24.03.2022 року у виконавчому провадженні №60043530 стягувача АТ «УкрСиббанк» було замінено на його правонаступника ОСОБА_3 .
02.09.2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір новації боргу, згідно умов якого зобов'язання, що виникло за договором про надання споживчого кредиту від 31.01.2008 року було замінено новим зобов'язанням (позикою).
Враховуючи наведене, на разі, є підстави для визнання виконавчого листа № 161/7949/16-ц таким, що не підлягає виконанню, оскільки первісне боргове зобов'язання припинено.
В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Стягувач ОСОБА_3 в письмовій заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, підтримала вимоги ОСОБА_2 та просила їх задовольнити.
Державний виконавець проти задоволення заяви заперечила по причині відсутності підстав для задоволення заяви та необхідності сплати боржником виконавчого збору в межах виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.10.2016 року було повністю задоволено позов кредитора, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11291508000 від 31.01.2008 року в розмірі 37 832,13 доларів США (а.с.7-8).
На виконання вказаного рішення суду Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист №161/7949/16-ц на підставі якого 12.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60043530 (а.с.28-29).
Ухвалою суду від 24.03.2022 року у виконавчому провадженні №60043530 стягувача АТ «УкрСиббанк» було замінено на його правонаступника ОСОБА_3 (а.с.9-27, 33-34, 30).
02.09.2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір новації боргу № 10-09/01, згідно умов якого зобов'язання, що виникло за договором про надання споживчого кредиту від 31.01.2008 року було замінено новим зобов'язанням (позикою) (а.с.35-38).
Згідно п. 1.5 договору зобов'язання сторін, що виникли з первинного договору (за договором про надання споживчого кредиту №11291508000 від 31.01.2008 року) припиняються з набранням чинності за цим договором.
З матеріалів справи слідує, що договір новації боргу № 10-09/01 від 10.09.2024 року виконується ОСОБА_2 відповідно до умов п. 2.3 договору (а.с.39-50).
Відповідно до ч.1 ст.432 ЦК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилкового за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 ст. 598 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов'язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов'язання); є двостороннім правочином (договором); нове зобов'язання пов'язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов'язання новим, а не на зміну цього зобов'язання.
До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні: нове зобов'язання повинне пов'язувати тих самих осіб, що і первісне; сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов'язання іншим, а «домовленість про новацію», про яку йдеться у частині другій статті 604ЦК України - це договір про заміну зобов'язання; вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов'язання; наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов'язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов'язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим; дійсність первинного зобов'язання (недійсність первинного зобов'язання веде до недійсності і нового зобов'язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов'язаними первинним зобов'язанням, і новація не відбувається); зміна змісту зобов'язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі; допустимість заміни первісного зобов'язання новим.
Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.
Юридичною підставою для зобов'язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов'язання.
Угода про заміну первинного зобов'язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.
Такий висновок щодо застосування положень статті 604 ЦК України викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019р. у справі № 609/67/18.
Укладеним договором новації стягувач ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_2 за домовленістю припинили зобов'язання, що випливають із договору про надання споживчого кредиту №11291508000 від 31.01.2008 року шляхом заміни первісного зобов'язання, новим, а саме позиковим зобов'язанням у строк до 10.07.2031 року включно. При цьому первісне зобов'язання припинено з моменту укладення цієї угоди і боржник є вільним від його виконання.
Враховуючи наведене, у суду наявні підстави для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 432 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий лист № 161/7949/16-ц, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду від 12.10.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст ухвали суду складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк