Постанова від 29.10.2025 по справі 200/3302/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року справа №200/3302/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В.,Сіваченка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі № 200/3302/25 (головуючий суддя І інстанції - Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо переведення позивача, з пенсії за вислугу років па пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивача за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15 057,09 грн дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 23.11.2024;

- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області провести виплату перерахованої пенсії позивача з дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 23.11.2024.

В обґрунтування позову зазначила, що з 03.01.2025 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, що є порушенням вимог ст. 40 Закон № 1058.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.03.205 № 932340134640 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2025 № 69 про перерахунок пенсії за віком відповідно до п. 1 ст. 40 Закон України № 1058 з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022, 2023, 2024 роки), у розмірі 15 057,09 грн, та із врахуванням висновків суду у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач - ГУ ПФУ в Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області.

З 18.12.2014 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».

З 03.01.2025 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 згідно заяви про перерахунок від 03.01.2025 № 3 “перехід на пенсію за іншим Законом».

Позивач звернулась з заявою від 13.03.2025 № 69 про перерахунок пенсії “допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами».

За результатами опрацювання заяви від 03.01.2025 № 3 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, при опрацюванні перерахунку до страхового стажу та заробітку зараховано періоди роботи з 18.12.2014 по 31.12.2024, середній показник заробітної плати збережено в сумі 7994,47 грн (3764,40 грн * 1.17 * 1.11 * 1.11 * 1.14*1,197*1,0796). З 01.03.2025 в автоматичному режимі здійснено перерахунок “Індексація заробітку», за результатами опрацювання перерахунку середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 7994,47 грн збільшено на коефіцієнт 1,115 та склав 8913,83 грн (додаються розпорядження). За результатом опрацювання заяви позивача винесено рішення від 19.03.2025 № 9323401346401 про відмову в перерахунку пенсії.

Отже, відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону № 1058 з 23.11.2024 (дати досягнення пенсійного віку) та для застосування середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні за попередні 3 роки (2022-2024), при переведенні позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 з 03.01.2025.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

З 18.12.2014 позивачу - ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону № 1788 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

З 03.01.2025 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Перерахунки пенсії позивача проводились відповідно до ст. 42 Закону № 1058-ІV та постанов Кабінету Міністрів України шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії на відповідні коефіцієнти з 01.03.2019, з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн).

Згідно матеріалів пенсійної справи, розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 40 років 10 місяців 19 днів, коефіцієнт стажу становить 0,40833.

Стаж враховано по 31.12.2024. Заробітна плата визначена за період з 01.07.2000 по 31.12.2024.

Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, застосована в розмірі 8913,83 гривень. Індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить - 1,24846. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав - 11 128,56 грн (8913,83 х 1,24846).

Розмір пенсії Позивачу за віком з 01.03.2025 до виплати складає 4651,52 гривень.

За результатами розгляду звернення позивача від 13.03.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням від 19.03.2025 № 932340134640 визначив, що відповідно до ст.40 Закону № 1058 при призначенні пенсій застосовується середня заробітна плата (дохід) Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону № 1058 якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абз. 5 ч. 4 ст. 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

Інших підстав для застосування нового показника середньої заробітної плати при перерахунках пенсії чинним законодавством не передбачено.

За результатами розгляду електронної пенсійної справи встановлено, що позивачу, призначено пенсію за віком з 03.01.2025.

Згідно поданої заяви від 13.03.2025 № 69 про перехід на пенсію за віком, підстави із застосуванням показника середньої заробітної плати в України, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 рр. відсутні.

Розмір пенсії обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі вищевикладеного прийнято рішення відмовити позивачу в перерахунку пенсії відповідно до п. 1 ст. 40 Закону № 1058 до надання акту зустрічної перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що позивач отримувала пенсію за вислугу років. З 03.01.2025 її переведено з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону № 1788 на пенсію за віком, призначену за нормами Закону № 1058. Отже, відбулось переведення на інший вид пенсії за іншим законом, тому висновки пенсійного органу про відсутність підстав для перерахунку позивачу призначеної за віком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки) є безпідставними.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

На підставі статті 52 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до п. "е" ст. 55.

Статтею 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з частиною першою статі 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.1 та 2 ст. 42 цього Закону.

На підставі частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17 за аналогічними спірними правовідносинами сформувала наступний висновок: «Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком)»

Таким чином, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як свідчать матеріали справи, позивач з 18.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до Закону № 1788.

З 03.01.2025 її переведено з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону № 1788 на пенсію за віком, призначену за нормами Закону № 1058.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення (2022-2024).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі № 200/3302/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі № 200/3302/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 29 жовтня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко

Попередній документ
131369167
Наступний документ
131369169
Інформація про рішення:
№ рішення: 131369168
№ справи: 200/3302/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.10.2025)
Дата надходження: 20.08.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
29.10.2025 00:00 Перший апеляційний адміністративний суд