29 жовтня 2025 року справа №200/3390/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А, Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 200/3390/25 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
09.05.2025 року Хомич Іван Олександрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 09.11.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести починаючи з 09.11.2024 перерахунок пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118, 81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 09.11.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести починаючи з 09.11.2024 перерахунок пенсії позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення її пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в яких просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через неправильне застосування норм матеріального, процесуального права.
В обґрунтування доводів посилався на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, розмір пенсії позивача обчислено згідно діючого законодавства.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Щодо строку звернення, апеляційни суд враховує наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача в позовній заяві просив, зокрема:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести починаючи з 09.11.2024 перерахунок пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, №185 та починаючи з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209.
З цим позовом до суду представник позивача звернувся 09.05.2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Щодо обставин цієї справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 2021 року.
Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 рр., в розмірі 9118,81 гривень.
Позивач через свого представника звернувся до відповідача з проханням повідомити інформацію про те, чи проведено позивачу перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ №118, Постановою КМУ № 168, Постановою КМУ №185 та Постановою КМУ №209, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.
Листом відповідача від 14.04.2025 №8386-6275/C-02/8-0500/25 повідомлено, що згідно з Порядком № 124 внаслідок індексації пенсія Позивача не підлягала підвищенню. А тому з 01.03.2022 на підставі пункту четвертого Постанови КМУ № 118 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, з 01.03.2023 на підставі пункту шостого Постанови КМУ №168 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, з 01.03.2024 відповідно до пункту третього Постанови КМУ №185 також доплату в розмірі 100 гривень, а з 01.03.2025 на підставі підпункту 6 п. 2 Постанови КМУ №209 індексація пенсії позивача була здійснена лише з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, а не 1,115.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За ч.2 статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Починаючи з 20.02.2019, відносини щодо проведення щорічної індексації пенсії регулюються наступними нормативно-правовими актами та нормами права: Закон № 1058-IV (частина друга статті 42); Закон “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі Закон № 1282-XII) (стаття 2); Постанова КМУ № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV; постанови Кабінету Міністрів України на відповідний рік, якими установлюється коефіцієнт, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при її перерахунку щороку з 01 березня.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Отже, положення вказаної статті передбачають для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону № 1282-XII індексація - це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
За статтею 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи норми частини п'ятої статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України 20.02.2019 затвердив Порядок №124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Порядком №124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
В пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За пунктом 2 цього Порядку перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно Закону № 1058-IV; відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
З огляду на те, що позивачу призначена пенсія, розмір якої визначений відповідно до положень Закону № 1058-IV, то відповідно до вказаного Порядку пенсія позивача підлягає перерахунку при проведенні щорічної індексації пенсій.
За пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Пенсія позивачу була призначена за його зверненням, яке надійшло до 31.12.2021, тому відповідно до пункту 3 Порядку № 124 його пенсія підлягає перерахунку з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.
У пункті 4 Порядку № 124 міститься формула та порядок, за якими визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
За пунктом 7 цього Порядку збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об'єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку №124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За ст. 27 Закону України № 1058-ІУ розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
При цьому, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, під “порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн), до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Норми Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
За ст. 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією
Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний суд в наступних справах: постанова від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, постанова від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, постанова від 13.01.2025 у справі 160/28752/23, постанова від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, постанова від 28.01.2024 у справі № 120/1483/24.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 124, підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251“Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 1 Постанови КМУ №118, пунктом 1 Постанови КМУ № 168, пунктом 1 Постанови КМУ №185 і пунктом 1 Постанови КМУ №209 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:
- з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17;
- з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11;
- з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;
- з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;
- з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;
- з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796;
- з 01 березня 2025 року у розмірі 1,115.
При перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV і Порядку № 124 органи Пенсійного фонду України, і в тому числі відповідач, використовують такі показники середньої заробітної плати:
- з 1 березня 2019 року - 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17 = 4405,35 грн);
- з 1 березня 2020 року - 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 Х 1,11 = 4888,83 грн);
- з 1 березня 2021 року - 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 Х 1,11 = 5426,60 грн);
- з 1 березня 2022 року - 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн);
- з 1 березня 2023 року - 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн).
- з 1 березня 2024 року - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн).
- з 1 березня 2025 - 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн).
Як вже було зазначено вище, при обчисленні розміру пенсії позивача відповідно до Закону № 1058-IV враховано показник середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, у розмірі 9118,81 гривень.
Оскільки зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови №118 з 01.03.2022 (6186,32 грн), відповідно до Постанови КМУ № 168 з 01.03.2023 (7405,02 грн), відповідно до Постанови КМУ №185 з 01.03.2024 (7994,47 грн) та відповідно до Постанови КМУ №209 з 01.03.2025 (8913,83 грн), то відповідач вважає недоцільним перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії позивача, та натомість установив відповідну доплату.
Таким чином, індексація пенсій у 2022-2025 роках повинна проводитись відповідно до постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №185, постанови КМУ №209, Порядку КМУ №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище доводів свуд вважає, що ГУ ПФУ, здійснюючи в 2022-2025 роках перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
При проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 відповідач повинен був застосувати наступні норми матеріального права: частину другу статті 42 Закону № 1058-ІV; Порядок № 124 (крім абзацу першого пункту 5 цього Порядку); Пункт 1 Постанови КМУ №118; Пункт 1 Постанови КМУ № 168; Пункт 1 Постанови КМУ № 185; Пункт 1 Постанови КМУ № 209.
Водночас підпункт 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209, який застосовує до спірних правовідносин Відповідач при проведенні перерахунку призначеної в 2021 році пенсії Позивачу у зв'язку з індексацією пенсій у 2025 році, визначає коефіцієнт збільшення у меншому розмірі (коефіцієнт 1,0575), ніж той, що встановлений п. 1 Постанови №209 (коефіцієнт 1,115). Отже, норми пп. 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209 звужують зміст існуючого права позивача на індексацію пенсії.
За статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, положення підпункту 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209 не відповідають нормам статті 22 Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки зменшують коефіцієнт, на який збільшується пенсія при перерахунку згідно з Порядком №124.
Отже, відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови №118, починаючи з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024, та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки, аналогічні викладеному вище, визначені в постановах Верховного Суду № 620/7211/24, 200/422/24, № 160/28752/23, 400/4663/24.
Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 16.04.2025 за результатами розгляду касаційної скарги у справі №200/5836/24 не знайшов підстав для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де висловлено аналогічний правовий висновок про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124 з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону №1058.
Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 09.11.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести починаючи з 09.11.2024 перерахунок пенсії позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення її пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Отже, суд першої інстанції правильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 250, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 200/3390/25 за позовом Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 29 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв