27 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4994/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Адвокат Бігусяк З.Г. звернулась з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом №2400-1702-8/40274 від 30.09.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, період проходження клінічної ординатури в Чернівецькому міському клінічному пологовому будинку №2 з 01.09.1987 року по 31.08.1989 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, період роботи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології Чернівецького медичного інституту з 01.09.1989 року по 22.01.1996 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 24.09.2025 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому протиправно відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій. Позивач зазначає, що він має достатньо спеціального стажу для отримання зазначеної грошової допомоги. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років", робота на посаді асистента кафедри акушерства та гінекології та перебування в клінічній ординатурі не дає права на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2.3. ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву не подав, позиції по суті спору не висловив.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 (далі - позивач), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058).
02.08.2024 ОСОБА_1 подав заяву на перерахунок пенсії "Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» для призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 09.08.2024 за №241670074927 позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги. Вказано, що в результаті розгляду документів ОСОБА_1 страховий стаж становить 42 роки 4 місяці 21 день, спеціальний стаж, що дає право на пенсію по вислузі років - 28 років 1 місяць 9 днів.
Враховуючи вищевикладене, право на встановлення грошової допомоги у розмірі 10 пенсій згідно до 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у ОСОБА_1 відсутнє у зв'язку з відсутністю спеціального стажу, що дає право на пенсію по вислузі років (а.с.19 зворот).
17.09.2024 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області із заявою, в якій просив зарахувати йому до стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років наступні періоди:
- період проходження клінічної ординатури в Чернівецькому міському клінічному пологовому будинку №2 з 01.09.1987 року по 31.08.1989 року,
- період роботи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології Чернівецького медичного інституту з 01.09.1989 року по 22.01.1996 року.
У відповідь на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області листом від 30.09.2024 за №2400-1702-8/40274 відмовило позивачу у зарахуванні вищевказаних періодів до спеціального стажу, оскільки посади, на яких перебував позивач у вказані періоди не передбачені Переліком №909 та не дають право на призначення грошової допомоги.
Додатково відповідачем зазначено, що до звернення ОСОБА_1 надав архівні довідки від 16.09.2024 №1439, №1440, №1441, №1442, №1443, №1444, №1445 з інформацією, що під час навчання в ординатурі з 01.09.1987 по 31.08.1989 та перебуваючи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології з 01.09.1989 по 22.01.1996 він займався лікарською справою в Чернівецькому міському клінічному пологовому будинку №2 (дані періоди роботи в записах трудової книжки відсутні). Водночас, для можливості зарахування даних періодів роботи до спеціального стажу, необхідно надати уточнюючу інформацію чи була основною робота в зазначені вище періоди із зазначенням займаної посади (а.с.23-24).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-VI страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст.24 Закону №1058-VI встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VI особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок №1191).
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону (1058-15), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з:
1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах;
2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;
3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
При цьому, за умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Також законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Суд звертає увагу, що суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вирішуючи питання щодо того, чи відноситься посада на якій працював позивач до переліку робіт, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п.«е-ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), суд керується таким.
Відповідно до п.«е» ст.55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі Перелік №909), до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах:
- лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужбі, Держпраці, Держпродспоживслужбі та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах;
- фармацевтів, асистентів фармацевтів, (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, в контрольно-аналітичних лабораторіях у аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях;
- лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у Медико-соціальні експертних комісіях, бюро судово-медичної експертизи.
Відповідно до примітки 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Як встановлено матеріалами справи з 01.09.1987 року по 31.08.1989 року ОСОБА_2 працював під час проходження клінічної ординатури в Чернівецькому медичному інституті, та з 01.09.1989 року по 22.01.1996 року - на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології в Чернівецькому медичному інституті, що підтверджуються трудовою книжкою НОМЕР_1 та не заперечується відповідачем (а.с.20-22).
Окрім цього, в період навчання в ординатурі з 01.09.1987 по 31.08.1989 та, перебуваючи на посаді асистента кафедри акушерства і генекології з 01.09.1989 по 22.01.1996, позивач займався лікарською справою в Чернівецькому міському клінічному пологовому будинку №2, що підтверджується архівними довідками від 16.09.2024 №1439, №1440, №1441, №1442, №1443, №1444, №1445 виданими КНП "Центральна міська клінічна лікарня" Чернівецької міської ради (а.с.26-29).
Згідно із пунктом 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок №637), період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховуються до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Частиною третьою статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що в стаж роботи зараховується також: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
У постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 676/3013/17 викладено висновок стосовно того, що час проходження строкової військової служби, навчання в навчальному закладі зараховуються до спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років та на виплату при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення.
За таких обставин, суд доходить висновку що відповідач-2 протиправно не зарахував до спеціального стажу позивача період перебування в клінічній ординатурі з 01.09.1987 по 31.08.1989 року.
Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо періоду перебування позивача на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології в Чернівецькому медичному інституті з 01.09.1989 по 22.01.1996 суд зазначає наступне.
Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000р. №963, до посад науково-педагогічних працівників відносяться: керівник (ректор, президент тощо), заступник керівника (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент), діяльність якого безпосередньо пов'язана з освітнім або науковим процесом; керівник філії, заступник керівника філії, діяльність якого безпосередньо пов'язана з освітнім або науковим процесом; керівник закладу післядипломної освіти для осіб з вищою освітою (у тому числі з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, освітнім ступенем молодшого бакалавра), обов'язковість підвищення кваліфікації яких передбачена законом, його заступник, діяльність якого безпосередньо пов'язана з освітнім або науковим процесом; завідувач кафедри, професор, доцент, старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист, провідний концертмейстер, концертмейстер; декан, його заступник; керівник навчально-наукового інституту у складі закладу вищої освіти, його заступник, діяльність якого безпосередньо пов'язана з освітнім або науковим процесом; учений секретар, завідувач: докторантури, аспірантури, лікарської резидентури, інтернатури, підготовчого відділення.
Асистент кафедри - це науково-педагогічний працівник у вищому навчальному закладі, який допомагає професору або доценту читати лекції та проводити практичні та лабораторні заняття зі студентами. Ця посада вимагає відповідної кваліфікації та призначення за конкурсом, про що видається відповідний наказ ректора вищого навчального закладу.
За таких обставин, з огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення асистентів кафедри вищих навчальних закладів, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд доходить висновку, що асистенти кафедри, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Така ж правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №233/4308/17, від 23 січня 2020 року у справі № 756/9879/16-а, від 12 квітня 2021 року у справі № 721/1053/16-а та від 09 грудня 2021 року у справі № 264/6871/16-а.
Відтак, суд висновує, що хоча Переліком №909 посада асистента кафедри не передбачена, з метою недопущення порушення права позивача на достатній життєвій рівень та соціальний захист, період перебування на посаді асистента кафедри акушерства та гінекології в Чернівецькому медичному інституті підлягає врахуванню, як спеціальний педагогічний стаж, необхідний для призначення позивачу грошової допомоги.
З огляду на вищевказане, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що розрахунок стажу позивача віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
За таких обставин, суд не вправі самостійно розраховувати стаж позивача та зобов'язувати відповідача призначити позивачу спірну виплату на підставі здійснених судом розрахунків.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до вимог п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягають.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а органом, визначеним для розгляду цього питання за принципом екстериторіальності - є ГУФПУ в Дніпропетровській області, належним способом поновлення порушеного права є зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зарахувавши до його спеціального стажу для нарахування та виплати грошової допомоги період проходження клінічної ординатури на кафедрі акушерства і гінекології в Чернівецькому медичному інституті з 01.09.1987 року по 31.08.1989 року та період роботи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології Чернівецького медичного інституту з 01.09.1989 року по 22.01.1996 року.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1211,20грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Водночас, щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000грн суд зазначає, що ні позивачем, ні його представником до матеріалів справи не надано підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості, відтак дані витрати судом не підтверджені, а тому стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №2356810294 від 09.08.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, зарахувавши до його спеціального стажу для нарахування та виплати грошової допомоги період проходження клінічної ординатури на кафедрі акушерства і гінекології в Чернівецькому медичному інституті з 01.09.1987 року по 31.08.1989 року та період роботи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології Чернівецького медичного інституту з 01.09.1989 року по 22.01.1996 року.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 );
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м.Чернівці, 58002 ЄДРПОУ 40329345);
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427)
Суддя В.О. Кушнір