про залишення позовної заяви без розгляду
29 жовтня 2025 року Справа № 826/17443/15
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №826/17443/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Діавест-Комп'ютерний Світ» (проспект 40-річчя Жовтня 46/1 А, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 36376703) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.
20.08.2015 вх.№826/17443/15 позивач у позовній заяві просить: скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.04.2015 №000 328 2207, від 30.04.2015 №000 329 2207, складених ДПІ у Голосіївському районні Головного Управління ДФС у місті Києві. Додатково просить поновити строк звернення до суду, проте з якою датою пов'язує строк звернення до суду щодо кожного індивідуального акта - не зазначає.
25.08.2015 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя А.Б. Федорчук) відкрив провадження в адміністративній справі.
Постановою Верховного Суду від 21.02.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діавест - Комп'ютерний Світ» задоволено частково (ЄДРСР 87759998): постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 скасовано, справу №826/17443/15 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва (суд першої інстанції відхиливши доводи контролюючого органу про те, що фактично вказані договори не виконувалися, обмежився посиланням на те, що документи, надані позивачем в підтвердження виконання умов договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та підтверджують реальність виконання укладених між позивачем і вказаним вище контрагентом угод. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про нереальність укладених між позивачем та контрагентами договорів пославшись при цьому на відомості, викладені в актах перевірок інших органів державної фіскальної служби відносно контрагентів позивача та інформацію, що міститься в інформаційній системі “Податковий блок». Судами не встановлено обставин щодо використання Товариством отриманого за вказаними вище договорами товару у власній господарській діяльності, Товариством не надано жодної інформації щодо зберігання товару, його транспортування, наявності власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні, фактичного отримання позивачем товару, доказів здійснення позивачем розрахунку за поставлений товар, тощо. Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не перевірили чи є здавання майна в оренду (суборенду) послугою з урахуванням норм саме податкового законодавства та не врахували, що норми іншого законодавства підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині, що не суперечить ПК України).
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Келеберди В.І. прийняв до свого провадження адміністративну справу № 826/17443/15, вирішив здійснювати розгляд справи одноособово за правилами загального позовного провадження. 03.10.2017 Верховною Радою України прийнятий Закон України №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15.12.2017 - вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (редакція від 15.12.2017 року), що визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ЄДРСР 88860699).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №826/17443/15). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 адміністративна справа № 826/17443/15 передана судді Л.В.Трофімовій.
03.02.2025 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв справу до провадження, залишив без руху, ухвалу від 03.02.2025 позивач не отримав, конверт повернувся за закінченням терміну зберігання (ідентифікатор 0610228424628), секретарем судового засідання здійснена повторна відправка ухвали позивачеві та представнику позивача (ідентифікатори 0610248241090;0610248241104), ухвалою від 07.10.2025 продовжений строк для усунення недоліків, копію ухвали позивач не отримав (конверт повернувся за закінченням терміну зберіганння, ідентифікатор 067015199226), проте станом на 28.10.2025 недоліки позовної заяви не усунуті.
Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, позаяк отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду. Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
У разі зміни складу суду відповідно до ч.2 ст.35 КАС України розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX для учасників судового процесу визначена обов'язкова реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС (до 20 лютого 2024 року всі юридичні особи України мають зареєструватися в електронному суді, що відповідає вимогам ч.6 ст.18 КАС України).
26.09.2025 вх.№48581/25 представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із невиконанням ухвали суду, проте не вказав якою процесуальною нормою керується, позаяк позивач і відповідач визначені у ст.4 КАС України і мають нетотожні права.
Відповідно до ч.1 ст.131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).
Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.
Суд доходить висновку про зловживання позивачем процесуальними правами і невиконанням ч.5 ст.44 КАС України, нереєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС, не забезпечення отримання кореспонденції.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.45 КАС України).
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 45, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд
Визнати зловживанням процесуальними правами позивачем як ініціатором адміністративного позову через не забезпечення отримання кореспонденції і неповідомлення суду як учасником процесу про наявність електронного кабінету в ЄСІТС/актуальної поштової адреси.
Позовну заяву за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Діавест-Комп'ютерний Світ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 1845/О/15-21 протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Копію ухвали направити сторонам справи.
Ухвала складена, підписана 29.10.2025.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА