Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 жовтня 2025 року Справа № 520/17142/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.05.2025 № 963260846932 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахування довідки про заробітну плату видану малим підприємством “Дір» від 10.02.2005 № 170-4, починаючи з моменту звернення, а саме з 11.05.2025; - зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахування довідки про заробітну плату видану малим підприємством “Дір» від 10.02.2005 № 170-4, починаючи з моменту звернення, а саме з 11.05.2025.
В обґрунтування адміністративного позову покликається на те, що відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до вищевказаної довідки, покликаючись на те, що відомості вказані у довідці не підтверджено первинними документами. Відтак у перерахунку пенсії на підставі відповідної довідки відмовлено. Вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку із наведеним просить зобов'язати відповідача до вчинення відповідних дій.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позивачем дійсно не підтверджено відомості довідки первинними документами, тому підстав для перерахунку пенсії позивача немає.
07.07.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, позивачу призначено пенсію на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.05.2025 позивач звернувся із заявою до органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату видану малим підприємством “Дір» від 10.02.2005 № 170-4.
Відповідно до принципу екстериторіальності для розгляду заяви про призначення пенсії був визначений структурний підрозділ - головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
28.05.2025 року відповідач прийняв рішення № 963260846932 про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки виданої малим підприємством “Дір» від 10.02.2005 № 170-4, у зв'язку із ненаданням позивачем первинних документів на підставі яких видано відповідну довідку. Враховуючи наведене позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо прийняття рішення протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком). Так, згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а, від 04.05.2022 у справі №819/946/18.
Суд установив, 10.02.2005 мале підприємство «ДІР» видало довідку № 170-4 про заробітну плату позивача за період страхового стажу до 01.07.2000 року для обчислення пенсії позивача. На всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1997 роки.
У період з 08.09.1993 до 28.11.1997 позивач працював за сумісництвом заступником директора малого підприємства «ДІР», що підтверджено довідкою останнього від 10.02.20005 №169-Д.
Судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених в вищевказаних довідках.
Щодо доводів відповідача про те, що відомості довідки не підтверджено первинними документами, суд прийшов наступного.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Водночас, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1) не покладає на заявника обов'язку надати первинні документи, на підставі яких видано довідку про заробітну плату органу Пенсійного фонду разом із заявою про перерахунок пенсії.
Згідно з п.2.7. Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. 2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.
Відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином, суд прийшов переконання про те, що перевірка наявності та змісту документів, на підставі яких видано довідку про заробітну плату, належить до компетенції органів Пенсійного фонду. Відсутність у пенсіонера первинних документів, на підставі яких видана довідка про заробітну плату, не може бути належною підставою для відмови у перерахунку пенсії.
При цьому, відповідно до частини другої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тож обов'язок з доведення правомірності отримання особою документів для призначення пенсії та/або доведення обґрунтованості інформації, зазначеної у таких документах, не може бути перекладений на особу, яка звертається із заявою про призначення (перерахунок) пенсії.
У силу пункту 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.
Аналізуючи та оцінюючи відмову відповідача, останній жодним чином не мотивував неможливість врахування відомостей, зазначених у довідці від 10.02.20005 №170-4, внаслідок її неповноти, невідповідності іншим документам, що містяться у пенсійній справі позивача тощо.
Відтак, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для перерахунку пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаної у вищевказаних довідках, тому під час обчислення розміру пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказані періоди роботи позивача, які відображені у довідці від 10.02.2005 №170-4 виданої малим підприємством «ДІР», оскільки відповідач не надав для суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності неврахування такої довідки. Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.05.2025
Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Дана правова позиція узгоджується із позицією висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою ефективного захисту порушеного оправа позивача суд прийшов переконання про те, що відповідача необхідно зобов'язати здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі вищевказаної довідки.
Щодо частини позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії з 11.05.2025 з урахуванням вказаної довідки, тобто з дати звернення, суд прийшов наступного.
Враховуючи, що відповідачем не приймалось рішення про перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, суд приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії з 11.05.2025 з урахуванням вказаної довідки не є порушеним та заявлено на майбутнє, а відтак, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд приходить висновку про відмову у задоволені таких позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.02.2005 №170-4, виданої малим підприємством «ДІР».
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.02.2005 №170-4, виданої малим підприємством «ДІР».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, місцезнаходження - Житомирська область, місто Житомир, вулиця О. Ольжича, будинок №7, код ЄДРПОУ 13559341.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.10.2025.
Суддя М. І. Садова