Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю
29 жовтня 2025 року Справа № 520/13270/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., дослідивши в приміщенні суду у м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 Коломойцева М.М. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі №520/13270/24 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат, Коломойцев Микола Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.03.2022 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 24.03.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період 22.05.2023 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду 06.03.2025 по справі №520/13270/24 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025) було, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум, за періоди: з 24.03.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2023 по 22.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
До Харківського окружного адміністративного суду 10.10.2025 надійшла заява представника позивача, подана в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_2 подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення по справі №520/13270/24 врахувавши той факт, що перерахунок та подальша виплата позивачеві заборгованості з грошового забезпечення на рівні 653,77 грн. не є виконанням рішення у розумінні ст.370 КАС України.
Свою заяву обґрунтовує тим, що рішення суду відповідачем належним чином не виконано, оскільки при зростанні базисів для нарахування, перераховані суми грошового забезпечення апріорі повинні бути більшими тих, що були до перерахунку, а не навпаки, як порахував відповідач по премії, використавши сфальсифіковані зменшені показники премії за для зменшення різниці до виплати по грошовому забезпеченню у цілому. На думку заявника вище означені помилки та фальсифікації відповідача під час виконання рішення зумовлюють ініціювання процедури судового контролю, позаяк рішення залишається невиконаним.
Відповідач через систему «Електронний суд» 17.10.2025 подав додаткові письмові пояснення у справі, в якому серед іншого зазначено, що на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, відповідачем зроблено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 520/13270/24. Відповідно до зазначеного перерахунку позивачеві виплачено додаткові кошти у сумі 653,77 грн. (платіжна інструкція № 16663 від 09.09.2025 р.). На підставі викладеного, відповідач вважає, що виконав судове рішення щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ..
Суд вирішує питання про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану представником позивача заяви та пояснення відповідача, суд встановив таке.
Як убачається з КП «ДСС» рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 набрало законної сили 15.05.2025.
Представником позивача 26.05.2025р. отримано виконавчий лист на виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 р., Ромашов проти України від 27.07.2004 р., Шаренок проти України від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З наданої позивачем перерахунку грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 за період з 24.03.2022 року по 22.05.2023 року відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі №520/13270/24 судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення.
Виплата зазначених сум не заперечується позивачем та підтверджена платіжною інструкцією за №16663 від 09.09.2025.
Отже, суд зазначає, що судове рішення було виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Оскільки розмір складових грошового забезпечення (конкретних розмірів таких складових) позивача не був визначений судовим рішенням у справі №520/13270/24, суд не може перевірити правомірність визначення позивачу таких розмірів, в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.
Водночас, у разі незгоди позивача із визначеним відповідачем розміром грошового забезпечення наявні ознаки іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви.
При цьому, незгода позивача із тим, яким чином виконано судове рішення відповідачем, не є підставою для встановлення судового контролю.
Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №520/13270/24 є правовідносини, що складися між позивачем та відповідачем з приводу остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.03.2022 року по 22.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, при цьому, питання розміру такої суми судом не вирішувалось.
Із наданої до суду довідки про здійснення перерахунку грошового забезпечення судом встановлено, що основні види грошового забезпечення позивачу розраховано із прожиткового мінімуму на 1 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, тобто, рішення суду виконано.
Між тим, відсотковий розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не був предметом розгляду у цьому спорі.
Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.
При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.
Окреслена правова позиція висловлена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 в межах справи № 520/24667/23.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.
Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що відповідачем виконано рішення зобов'язального характеру в межах, визначених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025, у зв'язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.
У зв'язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 256, 370, 382 КАСУ, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 Коломойцева М.М. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі №520/13270/24 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Текст ухвали виготовлено та підписано 29.10.2025 р.
Суддя Супрун Ю.О.