Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2025 року справа № 520/20536/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7690247/20 від 28.06.2024р.
Ухвалою суду від 01.09.2025р. поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовними вимогами в цій справі та відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України.
Представником відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області 22.10.2025р. подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обгрунтування поданого клопотання зазначено, що позивач отримав копію спірного податкового повідомлення-рішення 26.08.2024р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, отже, початком відліку строку для оскарження податкового повідомлення- рішення є 26.08.2024. Заявник стверджував, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 122 КАСУ строк звернення до суду сплив відповідно 26.02.2025, а з відповідним позовом позивач звернувся 01.08.2025.
27.10.2025р. до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, у яких зазначалося, що раніше судом в цій справі не досліджувалися докази направлення податкового повідомлення- рішення від 28.06.2024 №7690247/20, а отже у поданому клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду наведено нові обставини, що впливають на визначення строку звернення до суду. Крім того, зазначалося, що процедура адміністративного оскарження щодо спірного податкового повідомлення-рішення не відбулася, а скаргу позивача було залишено без розгляду.
Дослідивши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Верховний Суд в постанові від 27.01.2022р. по справі №160/11673/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також, вказано, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
За змістом позовної заяви позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення, ухвалене в червні 2024 року, яке, як стверджує відповідач, згідно наданого клопотання, отримано позивачем 26.08.2024р., в обгрунтування чого наведено посилання на докази, зокрема, копію повідомлення про вручення засобами поштового зв'язку.
При зверненні до суду позивач стверджував, що отримав вказане податкове повідомлення-рішення 13.08.2024р., проте звернувся до суду з урахуванням отримання рішення за наслідками процедури адміністративного оскарження, що відбулось 18.07.2025р. у відповідь на адвокатський запит, тобто у місячний строк.
Відповідач навів доводи про те, що скарга на податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 №7690247/20 подана позивачем 23.09.2024, тобто з пропуском строку, а тому процедура адміністративного оскарження не відбулась, а скаргу було залишено без розгляду.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що за правилами пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
За правилами пунктів 3, 4, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється:
1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - на корінці податкового повідомлення-рішення);
2) працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення).
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Суд зауважує, що як в позовній заяві, так і в раніше наданій представником позивача до суду заяві про поновлення строку звернення до суду від 20.08.2025р., останній не заперечував отримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 13.08.2024р. , отже цей факт не є спірним між сторонами. Разом з тим, представник позивача посилався на оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку і те, що рішення за результатами скарги отримав 18.07.2025., до суду звернувся з дотриманням місячного строку - 01.08.2025р.
Поновляючи позивачу строк звернення до суду ухвалою суду від 01.09.2025р. суд дійшов передчасних висновків про непропущення цього строку, оскільки не врахував, що в даному випадку процедура адміністративного оскарження фактично не відбулась і рішенням ДПС України від 25.10.2024р. № 32177/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача залишено без розгляду як таку, що подана з пропуском строку звернення, клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою залишено без задоволення.
При цьому, слід мати на увазі, що порядок адміністративного оскарження визначено ст. 56 Податкового кодексу України, яка встановлює, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.п. 56.1). У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.п. 56.2). Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.п. 56.3).
Судом встановлено, що позивач звертався із скаргою на оскаржуване рішення поза строками, визначеними податковим законодавством, з огляду на що процедура адміністративного оскарження не відбулася, а скаргу позивача було залишено без розгляду.
Суд звертає увагу, що за наведеними вище положеннями Податкового кодексу України, строк для оскарження рішень контролюючого органу визначений протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56. ПК України, а в цьому випадку, як зазначалося вище, такої процедури не відбулось взагалі.
А відтак інформування платника податків про залишення його скарги без розгляду не є тотожнім ухваленню рішення за результатами її розгляду, з огляду на що відлік часу на оскарження податкового повідомлення-рішення до суду слід здійснювати не з моменту отримання відповіді про наслідки розгляду скарги, яка фактично не вирішувалася, а з моменту ознайомлення з податковим повдіомленням-рішенням і ця дата в даній справі не є спірною і визнається позивачем.
З огляду на вищевикладене доводи відповідача в цій частині заслуговують на увагу.
Згідно ч.,ч 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, раніше зроблені висновки про дотримання позивачем строку, передбаченого для звернення до суду слід визнати передчасними, з огляду на що позивачу слід запропонувати надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
В задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Позовну заяву залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку з урахуванням висновків цієї ухвали;
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде залишена без розгляду .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров