Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 жовтня 2025 року № 520/14446/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 31.01.2025 року №46 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, 61057, код ЄДРПОУ ВП:43983495;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46,61057,код ЄДРПОУ ВП:43983495 поновити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем (пивом) реєстраційний №20300312202400376 від 08.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення від 31.01.2025 року №46 про припинено дію ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, 61057, код ЄДРПОУ ВП:43983495, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем 08.05.2024 року було отримано ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем (пивом) реєстраційний №20300312202400376.
Згідно вказаної ліцензії сплачено платіж за ліцензію за період з 16.05.2024 по 16.11.2024.
Головне управління ДПС у Харківській області листом №30343/6/20-40-09-04-13 від 27.05.2025 на звернення позивача повідомило, що надає витяг з розпорядження від 31.01.2025 №46 щодо припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), реєстраційний номер 20300312202400376, відповідно до п. 7 ч. 2 от. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» , у зв'язку з несплатою чергового платежу, за ліцензію.
До вищевказаного листа додано рішення від 31.01.2025 року №46 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» припинити дії ліцензій суб'єктам господарювання на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію згідно з додатком.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернулась до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пунктом 191.1 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі по тексту - Закон № 3817-IX) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Згідно з положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Згідно з ч.4 ст.52 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
Відповідно до ч.1 ст.54 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Тобто, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити сплату щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду.
Згідно з абзацом четвертим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Судом встановлено, що позивачем 08.05.2024 року було отримано ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем (пивом) реєстраційний №20300312202400376.
Згідно вказаної ліцензії сплачено платіж за ліцензію за період з 16.05.2024 по 16.11.2024.
Позивачем згідно платіжного доручення №11 від 28.01.2025 року було сплачено платіж за ліцензію про надання права на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Так, позивачем сплачено вказаний платіж 28.01.2025, тобто після 16.11.2024 - закінчення терміну попередньої сплати та після трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817-ІХ.
Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованими посилання позивача на те, що згідно платіжного доручення №11 від 28.01.2025 року позивачем було сплачено черговий платіж за ліцензію про надання права на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, оскільки такий платіж здійснено не в строки встановлені законодавством.
Надаючи оцінку змісту оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.
Так, Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено рішення від 31.01.2025 року №46 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» припинити дії ліцензій суб'єктам господарювання на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію згідно з додатком.
Відповідно до ч.3 ст.46 Закон № 3817-ІХ у рішенні про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються:
1) реквізити (номер і дата) рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі РРММДД);
2) найменування та код органу ліцензування, що прийняв рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
3) реєстраційний номер ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, дія якої припинена;
4) вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, дія якої припинена;
5) реквізити суб'єкта господарювання: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;
для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України;
для іноземних суб'єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва;
6) підстава/підстави та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності із зазначенням відповідного пункту частини другої цієї статті;
7) строк набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
8) строк і порядок оскарження рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов).
На рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності накладається кваліфікована електронна печатка податкового органу.
Судом зі змісту рішення від 31.01.2025 року №46 встановлено, що останнє не містить реквізитів передбачених п.3, п.5, п.7, п.8 ч.3 ст.46 Закон № 3817-ІХ.
За таких обставин, оскаржуване у даній справі рішення не відповідає приписам ч.3 ст.46 Закон № 3817-ІХ.
Суд звертає увагу, що податковим органом надано додаток до оскаржуваного рішення із переліком осіб, яким припинено дію ліцензій.
Проте, складання вказаного додатку не відміняє обов'язкових вимог до змісту самого рішення про припинення дії ліцензії передбачених приписами ч.3 ст.46 Закон № 3817-ІХ.
Також, суд звертає увагу на те, що вищевказаний додаток завірено підписом посадової особи, яка не завіряла рішення від 31.01.2025 року №46.
Тобто, в даному випадку не можна прийти до висновку, що вказаний додаток є частиною оскаржуваного рішення від 31.01.2025 року №46.
Щодо витягу з розпорядження доданого до позову, суд зазначає, що воно є розпорядчим документом про зобов'язання Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Харківській області анулювати ліцензію, а не рішенням про припинення дії ліцензії.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, рішення Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №46 від 31.01.2025 року про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України поновити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем (пивом) реєстраційний №20300312202400376 від 08.05.2024, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.5 ст.46 Закон № 3817-IX рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків. У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Отже, в разі якщо за результатами судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Так, суд у даному рішенні прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №46 від 31.01.2025 року про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
За таких обставин, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
З огляду на викладене, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (м.Харків вул.Григорія Сковороди, 46) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №46 від 31.01.2025 року про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.