Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 жовтня 2025 р. № 520/21455/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови-,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним рішення Державної служби України з безпеки на транспорті від 22 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )
- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № 084477 від 22 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позову зазначено, що особою автомобільного перевізника є безпосередньо ТОВ «ДДС Транс» (код ЄДРПОУ: 44061036), а відтак власник ТЗ ФОП ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, Законом №2344-ІІ передбачена відповідальність у виді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників. Також зазначає, що водій ОСОБА_2 мав товарно-транспортну накладну в електронній формі, однак інспектор органу Укртрансбезпеки в Акті перевірки лише формально указав про відсутність такого документу, що і стало підставою для застосування до власника транспортного засобу адміністративно-господарської санкції, установленої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III. Вказує, що уповноважена особа Автомобільного перевізника «ДДС Транс» (код ЄДРПОУ: 44061036) оформлюючи ТТН № Р1401 від 02 червня 2025 року здійснила накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП), що підтверджується відповідним протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а відтак виконав усі вимоги чинного законодавства щодо забезпечення електронного документообігу.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
25.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що на момент проведення перевірки було встановлено відсутність: - товарно-транспортної накладної встановленої форми на вантаж або інший визначений законодавством документ. У зв'язку з виявленням зазначеного вище порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № ОАР 077074 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2025 (далі - акт), зі змістом якого водій був ознайомлений, копію отримав, зазначивши: «ТТН в наявності в електронному вигляді у телефоні». Звертає увагу, що під час спілкування позивача з інспектором відповідача, останнім не заперечувались виявлені порушення. Крім того, під час рейдової перевірки не зазначалося про неможливість роздрукувати товарно-транспорту накладну, не пред'являвся такий документ у «електронному вигляді», водій зазначив, що вчора, тобто 02.06.2025 йому в месенджері прийшла ТТН, протокол електронно-цифрового підпису у водія був відсутній. Звертає увагу на договір позички № 1 від 02.01.2025, в якому зазначено про передання транспортного засобу марки IVECO, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 Товариству з обмеженою відповідальністю «Проком Міськбуд Проект», проте, зі слів водія транспортний засіб використовується Товариству з обмеженою відповідальністю «ДДС Транс». Стверджує, що примірник договору позички № 1 від 02.01.2025 був відсутній у водія (або ним не пред'явлено) та вказаний договір позички № 1 від 02.01.2025 не було надано під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки так і під час проведення розгляду актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками чого була прийняті оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 18.08.2025 суд позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - залишив без руху. Надав позивачу строк десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 01.09.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк п'ять календарних днів для усунення недоліків.
На виконання вказаної вище ухвали суду позивач подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву про уточнення позовних вимог у такій редакції:
- визнати протиправним рішення Державної служби України з безпеки на транспорті від 22 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )
- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № 084477 від 22 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та закрити провадження по справі.
Ухвалою від 09.09.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), на підставі направлення на перевірку Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (далі - Відділ) № ОНР 002903 від 02.06.2025, 03.06.2025 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на а/д М-01 «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», 130 км. Був перевірений транспортний засіб марки IVECO, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить позивачу та використовується останнім у господарській діяльності, а зі слів водія зазначено, що використовується ТОВ «ДДС Транс».
На момент проведення перевірки було встановлено відсутність: - товарно-транспортної накладної встановленої форми на вантаж або інший визначений законодавством документ.
У зв'язку з виявленням зазначеного вище порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № ОАР 077074 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2025 (далі - акт), зі змістом якого водій був ознайомлений, копію отримав, зазначивши: «ТТН в наявності в електронному вигляді у телефоні».
Повідомленням № 58254/40/24-25 від 01.07.2025, направленим поштою рекомендованим повідомленням № 0601165213720, позивача було викликано для розгляду справи на 22.07.2025 з 9.00 до 10.00.
Відповідно, до даних трекінгу АТ «Укрпошта» , вказане вище повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу 02.07.2025 та 04.07.2025 вручено за довіреністю.
За результатами розгляду акту винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 084477 від 22.07.2025.
Згідно з приписами Порядку № 1567, копію постанови № 084477 від 22.07.2025 направлено позивачу поштою рекомендованим повідомленням № 0601172548460, яку вручено одержувачу 24.07.2025.
Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною та скасування постанови № 084477 від 22.07.2025.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III).
Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III).
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14 ст.6 Закону №2344-III).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону №2344-III).
Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Приписами статті 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III (в редакції Закону №1534-IX від 03.06.2021) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п.2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно із п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно із додатком 3 (п.21 Порядку № 1567).
Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством
Аналіз наведених положень вказує на те, що водій повинен був мати і пред'являти перевіряючим документи, на підставі яких виконує вантажне перевезення, зокрема, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що в акті перевірки водій вказав про те, що ТТН знаходиться в електронному вигляді у телефоні, однак уповноважена особа Укртрансбезпеки відмовилась прийняти електронний формат ТТН; під час розгляду акту перевірки, водій надав свої пояснення, щодо даної ситуації, вказуючи, що норми Закону України «Про автомобільні перевезення» не поширюються на власника транспортного засобу, оскільки перевізником відповідно до ТТН є ТОВ «ДДС Транс» (код ЄДРПОУ: 44061036), який уклав Договір-заявку №02/06-2 від 02.06.2025 року з ТОВ «Проком Міськбуд Проект» (код ЄДРПОУ41422405), а ФОП ОСОБА_1 є виключно орендодавцем зазначеному Товариству і жодним чином не має відношення до здійснення зазначеного перевезення.
Проте суд зауважує, що позивач не заперечує відсутність у нього зазначеної товарно-транспортної накладної в паперовій формі.
Разом з тим, суд ураховує, що відповідно до статті 1 Закону № 2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363).
Відповідно до п.11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.
Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.
Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги".
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках (п.11.3 Правил № 363).
Згідно із п.11.5 Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.
Таким чином, суд доходить висновку, що складення товарно-транспортної накладної у електронній формі не позбавляє водія обов'язку пред'являти під час проведення перевірки таку товарно-транспортну накладну у паперовій формі згідно з Правилами № 363.
Також суд зазначає, що Порядок реалізації експериментального проекту щодо впровадження електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної, затверджений наказом Мінінфраструктури від 07.05.2020 №301 встановлює процедуру впровадження та умови функціонування електронного документообігу і реєстрації товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) в системі електронного документообігу е-ТТН (далі - Система) та регулює відносини, що виникають під час реалізації експериментального проекту.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 №1534-IX впроваджено реєстр товарно-транспортних накладних.
Відповідно до зазначеного Закону реєстр товарно-транспортних накладних - спеціалізована електронна база даних, що містить інформацію про реєстрацію товарно-транспортних накладних в електронній та/або паперовій формі та використовується з метою здійснення державного контролю за перевезеннями вантажів транспортними засобами територією України. Держателем реєстру товарно-транспортних накладних є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, який забезпечує його ведення та функціонування.
Електронна товарно-транспортна накладна мала стати обов'язковою з 01.08.2022 для всіх транспортних перевезень в Україні.
Метою проекту є поява єдиної центральної бази даних документів е-ТТН, що дозволить істотно спростити і пришвидшити логістичні процеси, а також дати єдиний метод контролю наявності таких документів зацікавленим сторонам у Міністерстві інфраструктури, ДСБТ та інших державних органах.
Основною ціллю проекту є забезпечення можливості реєстрації актуального стану e-ТТН незалежно від ролі (відправник, перевізник, отримувач) у центральній базі даних регулятора, а завданням е-ТТН є поступова повна заміна її паперової форми.
Однак у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну роботу над проектом було тимчасово призупинено. На сьогодні Порядок ведення та надання інформації з реєстру ТТМ знаходиться на стадії розробки, а е-ТТН знаходиться на стадії тестування.
Таким чином, використовуючи е-ТТН, водій зобов'язаний мати одну копію ТТН в паперовому вигляді, враховуючи, що органи Укртрансбезпеки технічно не обладнані для здійснення перевірки е-ТТН та відповідно не мають доступу до реєстру ТТН.
Таким чином, суд бере до уваги, що у позивача як у водія на момент перевірки повинна бути та пред'являтись працівнику Укртрансбезпеки товаро-транспортна накладна саме у паперовій формі, тому пред'явлена водієм позивача ТТН в електронній формі не відповідає встановленим вище вимогам щодо її форми.
Стосовно ж надання товарно-транспортної накладної в паперовій формі з матеріалами позову, то суд зауважує, що підставою відповідальності автомобільного перевізника згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є саме відсутність документів на час проведення перевірки. Тобто, законодавець не пов'язує відповідальність із фактичним існуванням такого документа, а встановлює обов'язковість його наявності у водія саме на момент проведення перевірки.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивач здійснював внутрішнє перевезення зазначеного вантажу, а тому до нього відповідач застосував адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III.
З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеним належними доказами зміст правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції.
Також слід зазначити, що у договорі позички № 1 від 02.01.2025 зазначено про передання транспортного засобу марки IVECO, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 Товариству з обмеженою відповідальністю «Проком Міськбуд Проект», проте, як зазначено в акті № 077074 від 03.06.2025 зі слів водія транспортний засіб використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «ДДС Транс».
Суд зазначає, що вказаний договір позички № 1 від 02.01.2025 не було надано під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки так і під час проведення розгляду акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками чого була прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 340/4637/22, викладеній у постанові від 23.11.2023 основну інформацію для притягнення особи до відповідальності несуть саме ті документи, які пред'являються водієм під час перевірки.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, місцезнаходження: м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під,7 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.10.2025.
Суддя О.В. Пасечнік