Справа № 500/4691/25
13 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача в розмірі 70% та застосування обмеження максимального розміру пенсії з 01.08.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2025 основного розміру пенсії позивача в розмірі 73% та проводити з 01.08.2025 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Позов обґрунтований тим, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Після перерахунку пенсії відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами. На заяву про усунення такого порушення та виплату пенсії в повному розмірі, позивач отримав відмову відповідача з посиланням на правомірність застосування обмеження пенсії максимальним розміром. Також, при проведенні зазначеного перерахунку пенсії відповідачем зменшено відсотковий розмір пенсії з 73% до 70% .
Позивач вважає бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області протиправною, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
14.08.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що згідно із Пояснювальною запискою до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" метою прийняття акту є забезпечення реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", спрямованих на оптимізацію видатків на виплату пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Проект постанови № 1 розроблений Мінсоцполітики відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з урахуванням складної макрофінансової ситуації, яка є наслідком збройної агресії російської федерації проти України, пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію, яка йому призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №500/1686/24 зобов'язано здійснити перерахунок Вашої пенсії з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно, на виконання зазначеного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду пенсію Вам встановлено без обмеження її максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, тобто на 01.03.2024. Розрахований розмір пенсії склав 27723,42 грн.
На виконання зазначеної статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову №1, якою передбачено проведення виплати пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Враховуючи зазначене, розмір Вашої пенсійної виплати з 01.01.2025 склав 25491,47 грн.
На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №500/419/25 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2024 №11/1/24498 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розрахований розмір пенсійної виплати склав 37727,83 грн.
Виходячи із зазначеного з 01.08.2025 виплата пенсії проводиться у раніше встановленому розмірі, з урахуванням коефіцієнтів встановлених постановою Кабінетом міністрів України від 03.01.2025 №1, а саме 25491,47 грн.
Відтак, при проведення зазначеного перерахунку пенсії Відповідачем:
- зменшено відсотковий розмір пенсії з 73% до 70% ;
- обмежено максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням розміру пенсії встановленим на 01.03.2024 року.
Незважаючи на те, що максимальний розмір пенсії, які призначались згідно Закону зменшувався двічі (з 01.10.2011 - до 80% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.05.2014 - до 70% відповідних сум грошового забезпечення) позивач весь час, до проведення зазначеного перерахунку, отримував пенсію в розмірі 73%.
В прикінцевих положеннях ч.2 Закону №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", чинного з 01.10.2011 встановлено, що обмеження пенсії не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання його чинності.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цю частину статті 43 Закону № 2262-XII Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII (чинним з 01.01.2016 по 20.12.2016) доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
За таких обставин, обмеження ГУ ПФУ в Тернопільській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо застосування з 01.08.2025 обмеження максимального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо обмеження позивачу пенсійної виплати з 01.08.2025 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2025 основного розміру пенсії позивача в розмірі 73% та проводити з 01.08.2025 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплату судового збору, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% та застосування обмеження максимального розміру пенсії з 01.08.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 в розмірі 73% та проводити з 01.08.2025 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769.
Головуючий суддя Подлісна І.М.