Рішення від 29.10.2025 по справі 640/7210/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року Справа № 640/7210/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення частково,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради (надалі по тексту також - відповідач), третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить визнати незаконним та скасувати "Порядок набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві", затверджений Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 в частинах:

1) пункт 10 Рішення №241/2463 «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком.»;

2) пункт 1.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «завдання на проектування - це документ, виданий Департаментом земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, що містить текстову та графічну інформацію, яка має враховуватися при розробці такого проекту землеустрою. Невід'ємною частиною завдання на проектування є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі»;

3) пункт 2.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.»;

4) пункт 2.4. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв'язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.»

5) пункт 2.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.»;

6) пункт 3.3. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об'єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності.»;

7) пункт 3.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається збільшення меж земельної ділянки та її площі не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди.»;

8) пункт 4.3. (4. Передача громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.»;

9) пункт 4.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:»;

10) пункт 7.5. (Укладення договору оренди земельної ділянки) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.»;

11) пункт 7.6. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності місті Києві «У разі зволікання з боку нотаріуса у нотаріальному посвідченні договору оренди земельної ділянки зацікавлена особа має право звернутися до іншого нотаріуса на свій розсуд.»;

12) пункт 7.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.»

13) пункт 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо протягом п'яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду зацікавленою особою не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того у такому випадку Київська міська рада має право припинити використання земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.»;

14) пункт 9.12. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Розгляд питання щодо поновлення договорів без прийняття Київською міською радою рішення здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів та підготовленого висновку щодо можливості поновлення договору, проект якого передається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою.»;

15) пункт 9.13. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Департаментом земельних ресурсів, то за результатами розгляду голова та секретар Комісії підписують відповідний висновок, який разом з кадастровою справою передається до Департаменту земельних ресурсів для повідомлення орендарю про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та надсилання його копій Департаменту містобудування та архітектури і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві.»;

16) пункт 9.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія не погоджується з поновленням договору оренди без прийняття Київською міською радою рішення, то за результатами розгляду Комісія надає витяг з протоколу засідання Комісії, підписаний головою та секретарем Комісії, який разом із кадастровою справою повертається до Департаменту земельних ресурсів для підготовки проекту рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або проекту рішення про відмову в такому поновленні.»;

17) пункт 8.3. (Передача орендарем земельної ділянки або її частини в суборенду) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, погоджується Департаментом земельних ресурсів і затверджується відповідно до вимог частини одинадцятої статті 186 Земельного кодексу України.».

Свої вимоги позивач мотивує наступним. Так, зазначає, що спірне рішення прийнято без врахуванням висновків суду із аналогічних обставин, в т.ч. по справі К/800/54324/15, предметом розгляду якої було рішення відповідача про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, який містив подібні спірні пункти рішення.

Звертає увагу суду, що спірні пункти рішення суперечать вимогам Земельного кодексу України, нормам Закону України "Про землеустрій". На заявників покладають додаткові обов'язки, які не визначені чинними нормативно-правовими актами на час прийняття спірного рішення, містять оціночні судження.

Після набранням чинності Земельним кодексом України та в силу дії статті 19 Основного Закону України, - Київська міська рада зобов'язана вчиняти усі дії з підстав набуття права власності на землю, права володіння, користування і розпорядження землею та підстави припинення чи переходу (відчуження) прав на землю виключно на підставі, у спосіб та в межах чинного законодавства України, зокрема у відповідності до приписів Земельного кодексу України.

Представником відповідача було надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні.

Зазначає, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та не підтверджено жодними доказами яким чином та/або в яких випадках оскаржуваний Порядок має відношення до нього, та які саме права позивача цим Порядком порушені.

Звертає увагу суду, що Київською міською радою права позивача не порушені. Позивач лише вважає, що відповідачем можуть бути порушені його права та інтереси. Враховуючи зазначене, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивачем не наведено відповідних підстав невідповідності положень оскаржуваного Порядку Земельному кодексу України, натомість Позивач порівнює їх із судовою практикою, зокрема рішеннями Конституційного Суду України, національних судів, Європейського Суду з прав людини тощо. Позивачем не підтверджено невідповідність оскаржуваного Порядку нормам Земельного кодексу України (актам вищої юридичної сили), в той час як в позовній заяві викладено лише суб'єктивну думку позивача, а відтак і відсутня підстава оскарження цього Порядку, що передбачена частиною першою статті 264 КАС України.

Звертає увагу суду, що оскаржуваний Порядок, опублікований в газеті «Хрещатик» від 31.05.2017 № 57. Зазначене свідчить про те, що позивач, вважаючи, що його права якимсь чином цим Порядком порушені, мав можливість звернутися до суду із зазначеним позовом раніше.

Проте позивач звернувся до суду лише в березні 2020 року, що вкотре підтверджує той факт, що права, свободи та інтереси позивача не порушені.

У зв'язку із зазначеним, Київською міською радою не порушені права, свободи та інтереси ОСОБА_1 , а відтак, відсутні правові підстави для звернення до суду та задоволення цього позову.

Представник третьої особи подав письмові пояснення по справі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з аналогічних підстав, зазначених у відзиві на позов.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб. Судом залучено в якості 3-ї особи Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Ухвалою суду від 22.11.2021 судом було вирішено справу розглядати за правилами загального провадження з урахуванням особливостей, передбачених ст. 264 КАС України. На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд в новому складі суду. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду дану справу в новому складі суду, встановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. За клопотанням учасників справи розгляд справи відбувався в режимі відео конференції. Від представників учасників справи надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Враховуючи неявку представників сторін фіксування судового процесу не здійснюється.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що Київська міська рада прийняла Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.04.2017 № 241/2463 (далі - Порядок).

Оскаржуваний Порядок, опублікований в газеті «Хрещатик» від 31.05.2017 № 57.

Позивач частково не погоджується із нормами зазначеного Порядку та просить визнати незаконним та скасувати

1) пункт 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком.»;

а також просить визнати незаконним та скасувати пункти Додатку 1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, зокрема,

2) пункт 1.2 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «завдання на проектування - це документ, виданий Департаментом земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, що містить текстову та графічну інформацію, яка має враховуватися при розробці такого проекту землеустрою. Невід'ємною частиною завдання на проектування є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі»;

3) пункт 2.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.»;

4) пункт 2.4. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв'язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.»

5) пункт 2.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.»;

6) пункт 3.3. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об'єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності.»;

7) пункт 3.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається збільшення меж земельної ділянки та її площі не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди.»;

8) пункт 4.3. (4. Передача громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.»;

9) пункт 4.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:»;

10) пункт 7.5. (Укладення договору оренди земельної ділянки) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.»;

11) пункт 7.6. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності місті Києві «У разі зволікання з боку нотаріуса у нотаріальному посвідченні договору оренди земельної ділянки зацікавлена особа має право звернутися до іншого нотаріуса на свій розсуд.»;

12) пункт 7.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.»

13) пункт 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо протягом п'яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду зацікавленою особою не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того у такому випадку Київська міська рада має право припинити використання земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.»;

14) пункт 9.12. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Розгляд питання щодо поновлення договорів без прийняття Київською міською радою рішення здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів та підготовленого висновку щодо можливості поновлення договору, проект якого передається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою.»;

15) пункт 9.13. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Департаментом земельних ресурсів, то за результатами розгляду голова та секретар Комісії підписують відповідний висновок, який разом з кадастровою справою передається до Департаменту земельних ресурсів для повідомлення орендарю про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та надсилання його копій Департаменту містобудування та архітектури і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві.»;

16) пункт 9.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія не погоджується з поновленням договору оренди без прийняття Київською міською радою рішення, то за результатами розгляду Комісія надає витяг з протоколу засідання Комісії, підписаний головою та секретарем Комісії, який разом із кадастровою справою повертається до Департаменту земельних ресурсів для підготовки проекту рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або проекту рішення про відмову в такому поновленні.»;

17) пункт 8.3. (Передача орендарем земельної ділянки або її частини в суборенду) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, погоджується Департаментом земельних ресурсів і затверджується відповідно до вимог частини одинадцятої статті 186 Земельного кодексу України.».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст.9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, відповідно до ч.1 якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатного отримання громадянами у власність земельних ділянок встановлений ст.118 Земельного кодексу України, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування - ст.123 Земельного кодексу України.

Зокрема, як встановлено ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як передбачено ч.ч.1-3 ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Стосовно прийнятого пункту 10 Порядку «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком.», суд зазначає наступне.

Зазначена норма не відповідає встановленому ст.58 Конституції України принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки у даному випадку фактично погіршується становище осіб, які звернулись до Київської міської ради з клопотаннями про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою до набрання чинності спірним Рішенням, тому ці клопотання мають розглядатися відповідно до правил і норм, чинних на час їх подання.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Тобто, якщо публічно - правові відносини тривали станом на момент запровадження законодавцем іншого (нового) правового регулювання цих відносин і вони не припинились, або виникли після змін у законодавстві, то суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі продемонстровано Верховним Судом й у постановах від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, від 31.03.2021 у справі №803/1541/16, від 24.01.2023 у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а відповідно.

Стосовно прийнятого пункту 1.2. Порядку «завдання на проектування - це документ, виданий Департаментом земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, що містить текстову та графічну інформацію, яка має враховуватися при розробці такого проекту землеустрою. Невід'ємною частиною завдання на проектування є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі» , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 50 Закону України "Про землеустрій" ( в редакції чинній на час прийняття Порядку) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок

або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою,

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон,

зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого

режиму використання земель за їх наявності (у разі формування

земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

При цьому зазначеною нормою не передбачено отримувати завдання на проектування у Департаменті земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, а також не передбачено право ради вимагати у зацікавленої особи додаткові документи, не передбачені чинним законодавством.

Стосовно прийнятого пункту 2.2. Порядку «До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.» , пункту 4.3. (4. Передача громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.» суд зазначає наступне.

Стосовно п. 2.2 Порядку, слід зазначити, що Додаток 2 та 3, на які є посилання у зазначеному пункті містить вимогу до графічного матеріалу, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки в масштабі не менше 1:2000.

Вищенаведені вимоги Порядку значно розширюють встановлений ч.6 ст.118, ч.2 ст.123 Земельного кодексу перелік документів та матеріалів, що мають бути подані до відповідного клопотання, тому, з урахуванням встановленої вказаними нормами прямої заборони щодо вимагання додаткових матеріалів та документів, не передбачених цими статтями, в т.ч. і вимоги до графічного матеріалу в масштабі не менше 1:2000, .спірна норма не відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Стосовно прийнятого пункту 2.4. Порядку «приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв'язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.» , суд зазначає наступне.

В даному випадку, нормами Земельного кодексу України не передбачено прийняття альтернативного рішення, як пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання.

Відповідач має право роз'яснювати порядок подання заяв та документів, зазначати про відсутність необхідних документів, але в будь-якому випадку, Київська міська рада зобов'язана зареєструвати подану заяву.

Таким чином суд зазначає, що приймальня Київради з земельних питань має право аналізувати матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснити зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком, але зобов'язана зареєструвати клопотання заявника.

Стосовно прийнятого пункту 2.14. Порядку «На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.», пункту 3.3. Порядку «При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об'єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності», суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" ( в редакції чинній на час прийняття Порядку) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Зазначено перелік документації, з яких складається проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

При цьому зазначеною нормою не передбачено отримувати завдання на проектування у Департаменті земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також не передбачено право ради вимагати у зацікавленої особи додаткові документи, не передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене позовні вимоги в частині скасування пунктів 10, 1.2. , 2.2. , 4.3. , 2.4. , 2.14, 3.3 Порядку підлягають задоволенню.

Стосовно прийнятого пункту 3.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається збільшення меж земельної ділянки та її площі не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди.», суд зазначає наступне.

Нормами Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Таким чином при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинно відповідати додаткам до поданої заяви, а саме орієнтовні розміри земельної ділянки та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Суд зазначає, що позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки у власність чи користування, не маючи спеціальної освіти і без проведення попередніх геодезичних вишукувальних робіт не може визначити площу земельної ділянки з подібною точністю. Існування п. 3.7 Порядку призводить до того, що розробник документації із землеустрою під час визначення площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен вкладатися у жорсткі рамки, навіть якщо це призводить до порушення одного з базових принципів землеустрою і земельного законодавства - раціонального використання земель (п. г ст. 5 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про землеустрій») - внаслідок утворення черезсмужжя (необґрунтованих проміжків між земельними ділянками), неоформлених лишків, що перебувають у фактичному користуванні осіб, тощо.

Суд зазначає, що саме у зв'язку із зазначеним Київська міська рада надала можливість збільшити при розробці проекту земель устрою меж земельної ділянки та її площі, але встановила відповідну межу, а саме не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди.

Саме у зв'язку із тим, що у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначається орієнтовна площа земельної ділянки, спірний пункт 3.7 Положення не суперечить чинному законодавству та не звужує прав заявників.

Враховуючи зазначене у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у зазначеній частині, а саме щодо скасування пункту 3.7 Порядку.

Стосовно прийнятого пункту 4.8. Порядку «Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:» , суд зазначає наступне.

Разом із тим, відповідно до Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" містить Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа (Додаток № 1 до Порядку), в якому зазначено логічна структура електронного документа, а саме п.8. Електронний документ створюється у вигляді файла формату XML у кодуванні Unicode (UTF-8). Електронний документ повинен бути коректним (well-formed) та валідним (valid).

Жодного посилання на додаткове створення разом із файлом XML електронного файлу іn4 зазначеною Постановою КМУ №1051 не передбачено.

Враховуючи зазначене позовні вимоги в частині скасування пункту 4.8 Порядку підлягають задоволенню.

Судом під час розгляду даної справи також враховується наступне.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої-третьої вищевказаної статті, її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Таким чином посилання відповідача на те, що права позивача не порушені спірним Порядком, а саме пунктами 10, 1.2., 2.2., 4.3., 2.4., 2.14, 3.3., 3.7, 4.8 суд зазначає, що такі твердження не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом враховується, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем надавалася заява від 13.01.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.214) і докази розгляду даної заяви відсутні. Також 07.07.2017 подавалася до Київської міської ради відповідна заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.209т.1), заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 20.06.2018 (а.с.206т.1), заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 16.10.2018 (а.с.212), заяви від 31.08.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.215), заяви від 29.11.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.217), тобто під час дії спірного Порядку і зазначені пункти стосуються порядку розгляду заяви позивача.

Разом із тим, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується подання позивачем заяви про надання земельних ділянок в оренду.

Жодним чином норми Порядку, які стосуються надання в оренду земельних ділянок, а саме пункти 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 9.12, 9.13, 9.14, 8.3 не впливають на розгляд заяви позивача про надання земельних ділянок у власність. Права позивача щодо інших спірних пунктів спірного нормативно-правового акту що регулюють питання надання в оренду земельних ділянок до позивача не застосовуються, права на отримання позивачем земельних ділянок у власність не порушується.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

В постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі № 640/6699/20 зазначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Враховуючи зазначене, підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування пунктів 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 9.12, 9.13, 9.14, 8.3 відсутні.

Таким чином, з урахуванням ст. 264 КАС України, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та в судовому порядку підлягає визнанню протиправними та не чинними пункти 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 , а також пункти 1.2, 2.2, 2.4, 2.14, 3.3, 4.3, 4.8 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 , яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та не чинним пункти 3.7, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 9.12, 9.13, 9.14, 8.3 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 , яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування частково рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та не чинним пункт 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, а також пункти 1.2, 2.2, 2.4, 2.14, 3.3, 4.3, 4.8 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета