про залишення позову без розгляду
28 жовтня 2025 рокусправа № 826/17805/16 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. за участі секретаря судового засідання Шмигельської А.І., представниці відповідача Козарь Ю.О. розглянув у підготовчому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Даском" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2016 № 0864140304, № 0863140304.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2016 № 826/17805/16 відкрито провадження в адміністративній справі; призначено судове засідання у справі.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято адміністративну справу № 826/17805/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження судді Качур Р.П.; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Даском» (код ЄДРПОУ 31281256) (з урахуванням нової назви після перейменування) зареєстроване за адресою: 50006 Дніпропетровська область місто Кривий Ріг вул. Соборності 12.
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 29.04.2025, судом замінено відповідача ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ) ЄДРПОУ 44116011 (04116 м. Київ вул. Шолуденка 33/19).
В підготовче засідання, що відбулося 27.05.2025, представник позивача не з'явився. Позивачу надіслано судову повістку з повідомленням про дату, час і місце судового засідання за адресою: 50006 Дніпропетровська область місто Кривий Ріг вул. Соборна 12. Конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0610249857966 повернувся на адресу суду з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса. Також судову повістку було надіслано позивачу на адресу вул. Солом'янська 14 м. Київ 03110, проте конверт з поштовим відправленням за ШКІ № 0610249857982 повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У підготовче засідання, що відбулося 24.06.2025, представник позивача не з'явився. Позивач належним чином повідомлений про час і дату підготовчого засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки на адресу позивача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 50006 Дніпропетровська область місто Кривий Ріг вул. Соборності 12. Конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0610256622575 повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на неявку сторін суд ухвалив відкласти розгляд справи на 22.07.2025 о 10:30 год.
В підготовче засідання, що відбулося 22.07.2025, представник позивача не з'явився. Позивачу надіслано судову повістку з повідомленням про дату, час і місце судового засідання за адресою: 50006 Дніпропетровська область місто Кривий Ріг вул. Соборності 12. Конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0610265840496 повернувся на адресу суду без відмітки про вручення поштового відправлення адресату у зв'язку з тим, що «одержувач відсутній за вказаною адресою».
У підготовчі засідання, що відбулися 09.09.2025, 25.09.2025 та 28.10.2025 представник позивача не з'явився. Позивачу надіслані судові повістки з повідомленням про дату, час і місце судових засідань за адресами: вул. Соборності 12 м. Кривий Ріг Криворізький район Дніпропетровська область 50006, вул. Звіринецька 82 м. Київ 01103, вул. Солом'янська 14, які повернулися на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20 зазначив, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд встановив, що в засідання, призначені на 24.06.2025, 22.07.2025 позивач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення таких. Клопотань про розгляд справи без їх участі чи про відкладення розгляду справи позивач чи представник позивача не подали.
Згідно п. 99, п. 116, п. 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Вимогами п. 4 ч. 6, ч. 7 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, враховуючи повернення до суду поштових відправлень з адреси, зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи, та з адреси листування, яка була вказана позивачем при поданні позовної заяви, з відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку про належне виконання обов'язків судом щодо направлення судових повісток.
Як судом зазначено вище, в судові засідання 29.04.2025, 27.05.2025. 24.06.2025, 22.07.2025, 09.09.2025, 25.09.2025 та 28.10.2025 позивач не прибув.
Представниця відповідача в підготовчому засіданні, яке відбулось 28.10.2025 заявила клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з неявкою позивача без поважних причин та неповідомлення ним про причини неявки.
При вирішення клопотання суд керується таким.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналогічна норма міститься у п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, згідно з якою суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд враховує, що згідно з п.п. 1, 2, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Жодних поважних причин відсутності позивача в судових засіданнях суду не надано.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов'язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа № 800/482/17), 17.04.2018 (справа № 815/468/15), 30.05.2018 (справа № 817/3419/15), 20.06.2018 (справа № 809/2113/13-а).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач був належним чином повідомлений судом про призначені судові засідання та повторно, після відкладення підготовчого судового засідання, не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за її відсутності не подавав.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Отже, клопотання представниці відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур