м. Львів
28 жовтня 2025 рокусправа № 640/15473/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з участю третьої особи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач), з участю третьої особи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області (далі третя особа), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття відповідного рішення за результатами звернення з заявою про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала за період проходження служби у Державній службі України з надзвичайних ситуацій - у розмірі 42 місячного грошового забезпечення;
- стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до третьої особи і заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 42 місячного грошового забезпечення як особі з інвалідністю II групи, проте отримав відмову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
12.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що призначення та виплата одноразової грошової вимоги у разі настання інвалідності врегульовані спеціальним законодавством, яке передбачає обов?язкову умову - наявність коштів на зазначені цілі. Через відсутність відповідних бюджетних асигнувань документи позивача не виносилися на розгляд Комісії ДСНС, оскільки прийняття відповідного рішення є взяттям бюджетного зобов?язання без відповідних асигнувань.
20.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
26.07.2021 від представника позивача надійшла заява, про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, в якій просить під час винесення судового рішення врахувати у складі судових витрат, витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень, які фактично сплачені позивачем на банківський рахунок Адвокатського бюро «Олександра Осадька».
06.08.2021 від відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Звертає увагу, що справа № 640/15473/21 є нескладною, слухається у спрощеному провадженні, відповідно обсяг виконаних адвокатом робіт є незначним, та підготовка позовної заяви що не потребувала витрачання значного часу, тому з огляду на неподання позивачем та представником належних і допустимих доказів надання правничої допомоги у заявленому розмірі, ДСНС вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у справі № 640/15473/21 підлягають зменшенню до 0 грн.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю.С.
Ухвалою судді від 07.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/15473/21.
21.10.2025 від третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначає, що у справі відсутні предмет спору, оскільки позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 42 місячного грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 28.10.2025 заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області про закриття провадження у справі, - задоволено частково. Провадження в адміністративній справі № 640/15473/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з участю третьої особи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття відповідного рішення за результатами звернення з заявою про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала за період проходження служби у Державній службі України з надзвичайних ситуацій - у розмірі 42 місячного грошового забезпечення;- закрито. В іншій частині заяви відмовлено.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах ДСНС України.
Відповідно до Витягу з Наказу (по особовому складу) від 21.12.2020 №554 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , начальника сектору підготовки та організації служби підрозділів управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України в Одеській області виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення 02.01.2021.
Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААВ №167762 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов'язані з проходженням служби.
25.01.2025 позивач звернувся із заявою до третьої особи про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
Листом від 09.03.2021 ГУ ДСНС в Одеській області повідомило повідомив, що надані документи для призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, направлені на розгляд комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення одноразової грошової допомоги.
Листом від 07.04.2021 відповідач повідомив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» для ДСНС передбачено видатки, що забезпечують ОСОБА_3 виплату одноразової грошової допомоги, але помісячним планом асигнувань на 2021 рік кошти розподілені рівномірно до кінця року, починаючи з квітня місяця.
Враховуючи вищевикладене, прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ за наявності відповідних асигнувань на зазначені цілі.
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є відмова у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, у розмірі 42 місячного грошового забезпечення.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 2 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 № 908 грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, зокрема у розмірі 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Закриваючи провадження в частині позовних вимог, суд виходив з того, що оскільки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 426 510,00 гривень, то на переконання суду оскаржувані порушення прав позивача виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, суд зазначає таке.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Приписами ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Як встановлено статтею 1166 ЦК України, необхідність встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів та посадових або службових осіб цих органів.
Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами статті 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:
1 - неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду;
2 - наявність шкоди.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна особи. При цьому шкода це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173, 1174 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
3 - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення матеріальної чи моральної шкоди, оскільки заподіяння шкоди має бути обов'язково аргументовано поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) призвели до майнових втрат позивача, спричинили його моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив та чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв'язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Позивач як підставу стягнення моральної шкоди вказує те, що не отримавши законної одноразової грошової допомоги вимушений витрачати значний час і грошові кошти на відновлення свого здоров?я. Протиправна бездіяльність відповідача змушує позивача перебувати у постійному емоційному і моральному напружені.
Однак, твердження позивача про те, що моральних страждань йому завдає не виплата належного грошового забезпечення, суд оцінює критично, зокрема з огляду на те, що позивачем не доведено втрати нормальних життєвих зв'язків, а також наявності чи необхідності його додаткових зусиль для організації свого життя внаслідок порушення прав через невиконання відповідачем своїх обов'язків, що, відповідно, підлягають захисту у судовому порядку.
Оскільки, позивач не обґрунтував та не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди, підстави для стягнення з відповідача шкоди у сумі 20000,00 грн відсутні. А тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій за участі третьої особи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області про стягнення моральної шкоди - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (01601, вул. О. Гончара, буд. 55а, м. Київ; ЄДРПОУ 38516849).
Третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області (65091, вул. Прохорівська, буд. 6, м. Одеса; ЄДРПОУ 38643633).
Повне рішення складено 28.10.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна