28 жовтня 2025 рокусправа № 380/17641/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 07.06.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), індексацію грошового забезпечення за період з 07.06.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців третього- шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.08.2019 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.08.2019 року, з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій сумі 4 086 грн. 23 коп. на місяць.
В позовній заяві позивач зазначає, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач). Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №46 від 18.02.2025, позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 18 лютого 2025 року. Позивач зазначив, що у період з 07.06.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалася, не застосовано січень 2008 року як базовий місяць. Окрім цього, у період з 01.03.2018 по 12.08.2019 не було нараховано та виплачено індексацію-різниці грошового забезпечення. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Щодо індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, відповідач зазначив наступне. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець. Базовий місяць ( у редакції з 09.12.2015 - місяць, наступний за місяцем підвищення грошових доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації), установлений відповідно до норм, які діяли до 01.12.2015, перегляду не підлягає. Постановою КМУ №1013 фактично запропоновано в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з січня 2016 року розпочати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Таким чином, відповідно до Постанови №1013 - грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення, а тому місяць початку обчислення індексу споживчих цін є грудень 2015 року. Відповідно до Постанови №704 - березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів населення, а тому місяць початку обчислення індексу споживчих цін є березень 2018 року. Стосовно індексації-різниці, відповідач зазначив, що вимога про нарахування та виплату позивачу “фіксованої» індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.08.2019 відповідач зазначив, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі позивача, збільшилося в абсолютному розмірі. Оскільки відбувається підвищення грошового забезпечення за березень 2018 року в абсолютному виразі за рахунок постійних складових Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то у відповідності до вимог пункту 5 Порядку №1078 березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів і відповідно, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.08.2019 №164, позивача виключено зі списків особового складу частини і знято з усіх видів забезпечення 12 серпня 2019 року.
Позивач зазначає, йому протиправно не виплачено належний розмір індексації грошового забезпечення у період з 07.06.2016 по 12.08.2019.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, просив здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.06.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів, індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.08.2019, а також надати довідки про нараховане (виплачене) грошове забезпечення, із зазначенням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення..
Листом від 30.07.2025 відповідач повідомив, що січень 2008 року не може бути застосований, як «базовий» місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, оскільки це суперечить принципу незворотності дії правової норми в часі.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частин третя статті 9 Закон України №2011-XII).
Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
У статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону України №1282-XII).
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону України №1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення».
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
П. 5 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла до 15.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів» (далі Постанова № 1013).
У зв'язку з прийняттям Постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015 істотно змінився порядок індексації заробітної плати, зокрема, якщо раніше базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, то після прийняття Постанови № 1013, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціальним страхуванням.
Так, згідно п.5 Порядку № 1078 зі змінами внесеними Постановою № 1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до пп.2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078.
Згідно довідки про нараховане (виплачене) грошове забезпечення (помісячно), із зазначенням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 06/2016 по 02/2018, індексація грошового забезпечення позивачу у спірний період з 07.06.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась.
Суд зазначає, що згідно Порядку № 1078 (у редакції яка діяла з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015), місяць у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.
Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Таким чином, визначення базового місяця з 01.12.2015 залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації не відбувалося.
У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Відтак, у спірний період з 07.06.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, а з 01.03.2018 - березень 2018 року.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача у період з 07.06.2016 по 28.02.2018 неправильно встановлено базовий місяць, то у цей період розрахунок індексації грошового забезпечення проведено не вірно, що зумовило не нарахування і невиплату позивачу в належному розмірі індексації грошового забезпечення.
Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.06.2016 по 28.02.2018 включно.
При вирішенні спору щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування й виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2019 року відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині суд враховує наступне.
Відповідно до абзаців третього п'ятого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
У постанові від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 Верховний Суд виснував, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21.
У спірний період позивачу не нараховувалась різниця між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року.
З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку №1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на індексацію-різницю, враховуючи висновки Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З матеріалів справи встановлено, що нарахований місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року становив 7595,04 грн, та за березень 2018 року - 7971,96 грн. Тобто місячний грошовий дохід позивача з 01 березня 2018 року збільшився на 376,92 грн. (7971,96 грн., - 7595,04 грн. = 376,92 грн.).
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), взято за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
Отже, розмір підвищення доходу (А) 376,92 грн є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 4086,23 грн (4463,15 грн - 376,92 грн).
За наведених обставин, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 4086,23 грн, в період з 01.03.2018 по день звільнення позивача з військової служби.
Виходячи з вищенаведеного, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації-різниці у період з 01.03.2018 по 12.08.2019, є протиправною.
За наведених обставин, належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4086,23 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представником позивачки до матеріалів справи долучено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №105 від 27.05.2025 року, акт наданих послуг від 05.08.2025 року, відповідно до якого сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 5000 грн. 00 коп., а також відповідну платіжну інструкцію за сплату вказаної суми.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, не надав доказів понесення інших судових витрат, а отже, враховуючи приписи ст.139 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.06.2016 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 серпня 2019 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 березня 2018 року по 12 серпня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4086,23 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна