про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7262/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернулася з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №56 про опис майна у податкову заставу від 25 липня 2025 року винесене заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Сергієм Колотухою у відношенні ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській щодо опису майна у податкову заставу ОСОБА_1 , про що складено акт №56 опису майна від 28.07.2025 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи за номерами 60878022 та 60878417 про обтяження нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме квартири загальною площе 46.14 кв.м. розміщеної в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1673966735101) та квартири загальною площею 48,8 кв.м. розміщеної в АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66194635101);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області визнати безнадійним та списати податковий борг ОСОБА_1 зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 140101000) в сумі 749840,25 грн., нарахованого згідно податкових повідомлень-рішень №0004910171 від 12.12.2012 року та №0002300171 від 12.04.2013.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
За приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В супереч пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, а також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно з ч.1 ст.259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Частиною 2 статті 260 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на приписи ч.7 ст.260 КАС України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1 - 9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
При цьому п.7 ч.3 ст.257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, для категорій спорів, які не визначені у ч.4 ст.12 КАС України та у п.п.1-9 ст.12 КАС України позивачам при подачі позову необхідно висловлювати свою позицію щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження шляхом подання відповідного клопотання або ж зазначати про відсутність волевиявлення на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 4 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 5 статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вказаних норм та відповідно до акту Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року вбачається, що при реєстрації позовної заяви, що надійшла в підсистему «Електронний суд» пошкоджений файл, а саме під назвою «оголошення» docx.
Тому позивачу необхідно надати копію відповідного додатку.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 1211,20 грн.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та дві похідні.
Таким чином, оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а тому сума судового збору за подання даної позовної заяви складає 2422,40 грн. (1211,20 + 1211,20).
З урахуванням подачі позову та сплати судового збору через електронний суд, сума зменшується і сплачується в розмірі 0,8 (2422,40 грн. х 0,8 = 1937,92).
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції від 22.10.2025 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн., що є меншим від розміру, установленого законом. Отже, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.94, 160, 161, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви з мотивів, викладених в ухвалі, а також документальних доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА