29 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5778/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0253101-2408-1123-UA35080110000063919.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 09.06.2018 року він став власником нежитлових будівель та споруд (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1004635249) загальною площею 1361,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.06.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Білоусовим В.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 278. 01.01.2022 року вказане нерухоме майно позивачем, як єдиним засновником ФГ "М.Б.Д." (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 40008691), передано до складеного капіталу цього фермерського господарства строком з 01.01.2022 року по 31.12.2027 року включно на безоплатній основі для використання у сільськогосподарській діяльності господарства, що підтверджуються рішенням засновника ФГ "М.Б.Д." від 31.12.2021 року, актом приймання-передачі майна від 01.01.2022 року. Станом на 01.01.2022 позивач був єдиним засновником та головою ФГ "М.Б.Д.", видами господарської діяльності якого є: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 49.41. Вантажний автомобільний транспорт; 01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід. ФГ "М.Б.Д." зазначене нерухоме майно повернуто позивачу в натурі достроково 08.07.2025 року відповідно до рішення засновника ФГ "М.Б.Д." від 08.07.2025 року та акту приймання-передачі майна від 08.07.2025 року, та в подальшому відчужене позивачем третій особі на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2025 року. На думку позивача, спірний об'єкт нерухомого майна з 01 січня 2022 року по 08 липня 2025 року належав ФГ "М.Б.Д.", яке в розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ є сільськогосподарським товаровиробником та використовувало це нерухоме майно у власній виробничій сільськогосподарській діяльності як будівлі сільськогосподарського призначення. Вищевказане нерухоме майно в розумінні Державного класифікатора будівель та споруд ДК018-2000, з урахуванням кваліфікаційних ознак та функціонального призначення, відноситься до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), підпадає під дію положень підпункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПКУ та не може вважатися об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ухвалою судді від 27.08.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного (позовного) провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.36).
Представник відповідача подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у ГУ ДПС відсутні правові підстави надання позивачу пільги по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с.38-40).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкту від 05.09.2025 № 442403468, за позивачем з 12.06.2018 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди (склад північний № 1) загальною площею 1361,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
З 14.07.2025 року право власності на даний об'єкт нерухомого майна було зареєстровано за ТОВ "Агрофірма П'ятихатська" (код ЄДРПОУ 34869777) (а.с.47-48).
Рішенням Петрівської селищної ради від 09.07.2021 р. № 1767 встановлено на території Петрівської селищної ради ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які вводяться в дію з 01 січня 2022 року (а.с.49-55).
На виконання підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України відповідачем проведено розрахунок позивачу, як власнику вищевказаного нерухомого майна, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік і сформовано податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0253101-2408-1123-UA35080110000063919 на загальну суму 136820,70 грн (а.с.32).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
За приписами статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 згаданої статті Кодексу, не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Статтею 14 ПК України передбачено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, чинного на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, відповідно до якого будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади за надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва»; 1271.2 “Будівлі для птахівництва"; 1271.3 “Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".
Відповідно до ДК 018-2000 клас 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.
Водночас, сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу "будівлі сільськогосподарського призначення", не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.
Обираючи за вихідне поняття "сільськогосподарське призначення", у зв'язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки з його статусом (придатністю його застосування у сільськогосподарській діяльності, лісівництві та рибному господарстві), а насамперед з використанням будівлі з метою провадження сільськогосподарської діяльності.
Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пункт "ж"підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об'єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для ведення сільськогосподарської діяльності, лісівництва та рибного господарства.
Так, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу, як власнику об'єктів нежитлової нерухомості, було визначене грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік.
Стосовно доводів позивача про те, що нерухоме майно передано до складеного капіталу ФГ "М.Б.Д." (код ЄДРПОУ 40008691) строком з 01.01.2022 року по 31.12.2027 року включно на безоплатній основі для використання у сільськогосподарській діяльності господарства, що підтверджуються рішенням засновника ФГ "М.Б.Д." від 31.12.2021 року та актом приймання-передачі майна від 01.01.2022 р. (а.с.20-21), яке використовувало це нерухоме майно у власній виробничій сільськогосподарській діяльності як будівлі сільськогосподарського призначення, суд зазначає наступне.
Так, жодних доказів на підтвердження факту безпосереднього використання ФГ "М.Б.Д." об'єкту нерухомості у сільськогосподарській діяльності суду не надано. При цьому з 21.02.2022 ФГ "М.Б.Д." перебуває у стані припинення, а як зазначив у відзиві представник відповідача, протягом 2022-2024 років дане господарство не подавало податку звітність, що свідчить про відсутність господарської діяльності.
Крім того, відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути грошові кошти, цінні папери, інше майно, а також майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, законодавець надає учасникам товариства можливість формувати статутний капітал як за рахунок грошових, так і негрошових внесків, за умови, що вони можуть бути об'єктивно оцінені у грошовому виразі.
Грошова оцінка такого внеску, згідно з частиною 2 статті 115 ЦК України, здійснюється за згодою всіх учасників товариства, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим, у випадках, визначених законом, проведення незалежної експертної оцінки є обов'язковим.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у разі його переоцінки для цілей бухгалтерського обліку, а також у випадках оподаткування майна згідно із законом (крім випадків, коли податок визначається за нульовою ставкою при спадкуванні).
Таким чином, зі змісту наведених норм убачається, що передача до статутного капіталу господарського товариства майна, яке має ознаки основних фондів (зокрема нерухомого майна, транспортних засобів, устаткування тощо) або майна, яке є об'єктом оподаткування, потребує проведення обов'язкової грошової оцінки. Метою такої оцінки є: забезпечення достовірності бухгалтерського обліку активів товариства; визначення справедливої вартості внеску для розподілу корпоративних прав між учасниками; запобігання ухиленню від оподаткування або викривленню податкової бази.
Отже, внесення майна до статутного капіталу господарського товариства, що має ознаки основних засобів або майна, яке є об'єктом оподаткування, потребує проведення обов'язкової грошової оцінки.
Доказів виконання такої вимоги позивач суду не надав, у зв'язку з чим документи, на які посилається позивач, не можуть вважатися належними доказами внесення спірного майна до статутного (складеного) капіталу ФГ "М.Б.Д.".
Також, як станом на час винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, так і на час розгляду даної справи, докази віднесення спірного об'єкту нерухомості до класу "1271" або будь-якого іншого класу відповідно до ДК 018-2000 в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості оцінити функціональне призначення цього об'єкту нерухомості і можливість його використання у виробничій сільськогосподарській діяльності як будівлі сільськогосподарського призначення.
Згідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ооцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК