про накладення штрафу
28 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/558/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області», Міністерства внутрішніх справи України, Головному сервісному центру МВС за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, та вирішено:
- визнати протиправною відмову Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання;
- зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43. і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року а прийнятті звіту Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» від 06.10.2025 - відмовлено, та зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі 340/558/24.
23 жовтня 2025 року від Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» надійшов звіт про виконання рішення суду.
У звіті було зазначено, що у ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" відсутня інформація про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії обчислених з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, що розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідних тарифний коефіцієнт, а тому у виготовлених довідках відсутні станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Приймаючи рішення щодо розгляду звіту, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Конституційний Суд України на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.
Важливість виконання судового рішення також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженою Президентом України від 11 червня 2021 року № 231/2021, у якій зазначено, що основними проблемами, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, є, зокрема, неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень.
Крім того, згідно з параграфом 4 Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, до стратегічних цілей підвищення гарантій захисту прав людини віднесено, зокрема, наявність ефективних механізмів виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень. Ця позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження №К/990/9827/23).
Згідно частини 2 статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суд наголошує, що поданий представником військової частини НОМЕР_1 звіт за своїм змістом не відповідає жодному з пунктів частини 2 статті 383-2 КАС України, а відтак не підлягає прийняттю.
Згідно частин 2, 3, 4 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Застосування статті 382-3 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, пов'язаних з невиконанням такого судового рішення.
Суд наголошує, що за своєю природою штраф, передбачений частиною 3 статті 382-3 КАС України є заходом процесуального примусу в розумінні статті 145 КАС України.
Частиною 5 статті 149 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Суд зазначає, що у резолютивній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки, зокрема, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки.
Позивач за посадою - музикант-концертмейстер оркестру ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ).
Відповідач в новому звіті не надав доказів звернення безпосередньо до В/Ч НОМЕР_2 , із запитом щодо інформації про розміри фактично виплачених щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за відповідною посадою, а отже відповідачем не були здійснені усі заходи для належного і повного виконання вищезазначеної Постанови.
Також, вважаю важливим зазначити, що листом від 05.03.2024 № 27/13/4-3796/13 Головне управління Національної Гвардії України повідомляє, що відсутня інформація про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених з урахуванням посадових окладів, окладів за військове звання військовослужбовців, що розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт. Але, у вищезазначеному листі немає вказівки на те, що відсутня інформація про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою.
Отже, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року відповідачем не виконана, і суд вважає за необхідне накласти на керівника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» штраф за невиконання рішення суду.
При цьому суд звертає увагу, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконання рішення суду і подання звіту про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382-2, 382-3 України, суд, -
У прийнятті звіту Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» про виконання рішення - відмовити.
Накласти на керівника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 60560,00 грн.
Половину штрафу в розмірі 30280,00 грн, стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину штрафу в розмірі 30280,00 грн, стягнути на користь Державного бюджету України.
Попередити керівника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» про те, що за правилами пункту 2 частини 7 статті 382-3 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Попередити керівника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» про те, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами другою та третьою статті 382-3 КАС України, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» подати до суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі 340/558/24 (з наданням відповідних доказів) протягом шістдесяти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали в частині стягнення штрафу в розмірі 30280,00 грн, є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), боржником: керівник Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» Нестройний Олександр Олексійович (ЄДРПОУ 08733937, 25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 3).
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали в частині стягнення штрафу в розмірі 30280,00 грн, є Державна судова адміністрація України (адреса: 01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), боржником: керівник Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» Нестройний Олександр Олексійович (ЄДРПОУ 08733937, 25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 3).
Строк пред'явлення ухвали до виконання ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання ухвалою законної сили.
Строк пред'явлення ухвали до виконання Державною судовою адміністрацією України становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА