28 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3491/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 17 грудня 2023 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 17.12.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що за час проходження служби за період з 29 січня 2020 року по 17 грудня 2023 року відповідачем протиправно визначався та виплачувався посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, що на думку позивача суперечить вимогам Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Ухвалою судді від 10.06.2025 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.27-28).
Ухвала від 10.06.2025 отримана відповідачем 17.06.2025, проте правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи (а.с.12-16).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення.
Листом від 01.05.2025 військовою частиною НОМЕР_1 надано роз'яснення, що згідно з Постановою КМУ №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових, окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для. працездатних осіб, визначений законом на - 01.01.2018. Постанова №704 є чинною, а отже, підлягає застосуванню. Посилання позивача на скасування в судовому порядку п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання нових довідок, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення такого перерахунку (а.с.12).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на 01 січня 2021 року (2270 грн.), на 01 січня 2022 року (2481 грн.), на 01 січня 2023 (2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументів, викладених у позовній заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно статті 1-2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно п.6 Постанови №704 визначено виплачувати, зокрема надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до п.п.7, 8 Постанови №704 видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.
Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови №704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв'язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: “1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. ». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.
Разом з тим, ще до ухвалення зазначеної постанови (від 28.10.2020 №1038) Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.
Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови №704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови №704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.
Слід зазначити, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762 грн.
В свою чергу, Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2102 грн.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2270 грн.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2481 грн.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2684 грн.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст.6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (п.1) та порядок встановлення державних стандартів (п.3).
Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №294-IX) та Закони №1082-IX, №1928-IX, №2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 відповідно, не містять.
Тобто, положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
Отже, з огляду на передбачені в ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи те, що з 29.01.2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1928-IX та Закон №2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Також, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (яка була чинна на час спірних правовідносин) внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023, діяв протиправно.
Така правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 року у справі №120/8603/21-а, від 19.10.2022 року у справі справа №400/6214/21, від 13.12.2022 року у справі №240/12647/21, від 15.03.2023 року у справі № 420/6572/22від 22.03.2023 року у справі №340/10333/21, від 29.03.2023 року у справі №640/8668/21, від 09.05.2023 у справі №380/5158/22, від 10.01.2024 у справі №400/3128/23.
З огляду на викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині, підлягають задоволенню частково.
Стосовно позовної вимоги щодо нарахування та виплати щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без застосування відповідного показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка застосовується з 01.03.2018 року.
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 8, 11, 13, 14, 17 Розділу І Порядку №260 цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
У разі змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, перебування на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.
Грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає, крім випадків повернення сум грошової допомоги (при звільненні з військової служби) у разі скасування наказу відповідного командира про звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Згідно пунктів 1, 2, 3 Розділу ІІ Порядку №260 посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) (далі - постанова № 704).
Посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штаті військової частини.
Тарифні розряди військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) для встановлення посадового окладу позначаються у штаті військової частини дробом у чисельнику.
Тарифні розряди військовослужбовцям строкової військової служби для встановлення посадового окладу позначаються у штаті військової частини дробом у знаменнику.
Посадові оклади (крім слухачів, ад'юнктів, докторантів, військовослужбовців строкової військової служби, курсантів, ліцеїстів) виплачуються з дня вступу до виконання обов'язків за посадою (але не раніше дня видання наказу по особовому складу про призначення на посаду) до дня здавання посади включно.
Відповідно до п.1 Розділу III Порядку №260 оклади за військовими званнями виплачуються в розмірах, визначених у додатку 14 до постанови № 704.
Згідно пунктів 1, 2 Розділу IV Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Розділом VI Порядку №260 встановлений порядок нарахування та виплати надбавки за особливості проходження служби.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.
Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.
Надбавка за особливості проходження служби у встановлених розмірах виплачується щомісяця з дня вступу до виконання обов'язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов'язків за посадою, яка передбачає цю надбавку.
У разі допущення військовослужбовця до тимчасового виконання обов'язків за посадою, яка передбачає виплату надбавки за особливості проходження служби в менших або більших розмірах, виплата такої надбавки здійснюється в розмірі, встановленому за тимчасово виконуваною посадою.
Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.
Відповідно до п.п.1-4 Розділу XI Порядку №260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.
У разі набуття військовослужбовцем права на збільшення (зменшення) розміру надбавки командир військової частини наказом встановлює розмір відповідної надбавки.
Надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, виплачується із дня вступу до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня отримання допуску до державної таємниці за номенклатурою посад та дня підписання наказу про призначення, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені.
Розділ XVI Порядку №260 передбачає порядок преміювання військовослужбовців.
Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно пунктів 1, 7, 9 Розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Судом встановлено, що позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення були встановлені та виплачувалися такі щомісячні основні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
Також позивачу у цей період були встановлені та виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премія.
Крім того, у цей період позивачу виплачувалися такі одноразові додаткові види грошового забезпечення:
- допомога для оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, а саме за 2020 рік - у грудні 2020 року, за 2021 рік - у грудні 2021 року, за 2022 року - у травні 2022 року, за 2023 рік - у квітні 2023 року;
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у вересні 2020 року, у грудні 2021 року (а.с.13-13зв.).
Відповідач визначав розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14, як це передбачено пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") та розділами ІІ, ІІІ Порядку №260.
З дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 виникли підстави для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача на підставі первинної редакції пункту 4 постанови КМУ №704 - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, від 25.04.2024 року у справі № 240/16735/21, від 05.06.2024 року у справі № 420/18318/23 у подібних правовідносинах, пов'язаних із застосуванням пункту 4 постанови КМУ №704 при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, починаючи з 29.01.2020 року. Такий висновок побудований на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Права позивача як військовослужбовця на належне грошове забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року у розмірах, гарантованих законодавством, мають бути захищені/поновлені шляхом проведення нового перерахунку цих щомісячних видів грошового забезпечення, які належать до його сталих складових, із застосуванням належної розрахункової величини.
Встановлена тоді позивачу надбавка за вислугу років, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці також мають бути перераховані із збільшених (переглянутих на виконання рішення суду у цій справі) посадового окладу та окладу за військовим званням.
Також підлягає перерахунку надбавка за особливості проходження служби, оскільки у спірний період вона щомісяця нараховувалася позивачу у мінімальному розмірі, визначеному п.2 Розділу VI Порядку №260.
Перерахунку також підлягає виплачена у спірний період позивачу одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, гарантована пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII у розмірі місячного грошового забезпечення, яка носить обов'язковий характер. Вона має бути перерахована із переглянутого місячного грошового забезпечення, до складу якого мають бути враховані посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років (у нових/збільшених розмірах, переглянутих на виконання рішення суду у цій справі), та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які позивач отримував за займаною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Обов'язок здійснити такий перерахунок грошового забезпечення слід покласти на відповідача - військову частину НОМЕР_1 , у списках особового складу та на грошовому забезпеченні у якій перебував позивач, зобов'язавши відповідача також виплатити на його користь заборгованість, яка виникне у зв'язку з цим перерахунком.
Щодо інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - премія, то їх розмір не встановлений актами Кабінету Міністрів України і не є постійним. Згідно з пунктом 5 постанови КМУ №704 право установлювати розміри цих видів грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ надано керівникам державного органу - Міністру оборони України, який здійснює військово-політичне та адміністративне управління Збройними Силами України, у межах бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання Міністерства оборони України, військових частин та за рахунок економії фонду грошового забезпечення. Фінансування діяльності ЗСУ забезпечується за рахунок Державного бюджету України. Тож у 2020 - 2023 роках Міністр оборони як розпорядник бюджетних коштів визначив граничні відсоткові розміри цього виду грошового забезпечення (як похідний від окладів) для військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України на відповідний рік. Такий кошторис був розроблений та затверджений з урахуванням потреб на виплату грошового забезпечення особовому складу військових частин, розрахованого із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.). Також з урахуванням виділених бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення був сформований фонд преміювання (у розмірі не менш як 10 відсотків загального фонду посадових окладів на рік). Фактичне встановлення премії індивідуально кожному військовослужбовцю здійснювалося наказом командира, в залежності від особливостей проходження служби, складності та показників виконуваних обов'язків, з урахуванням військової дисципліни тощо.
Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Спірні правовідносини виникли через неправильне застосування відповідними розпорядниками бюджетних коштів норм пункту 4 постанови КМУ №704 при визначенні окладів військовослужбовців НГУ у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року.
У цій справі суд зобов'язує відповідача здійснити перерахунок окладів, раніше виплачених позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення, обчисливши їх із застосуванням іншої (більшої) розрахункової величини (прожиткового мінімуму), яка на момент виплати позивачу грошового забезпечення не застосовувалася для нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ і не закладалася в державний бюджет, призначений для забезпечення їх діяльності та утримання особового складу, та в кошторис.
У спірних правовідносинах такий перерахунок окладів не тягне перегляд для позивача сум раніше виплачених йому премій і не є підставою для спонукання відповідача здійснити їх повторний перерахунок із нових/збільшених окладів з одночасним застосуванням тих відсоткових розмірів премій, які були визначені виходячи з наявного тоді фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі ЗСУ для військових частин на відповідний рік, та в межах утвореного тоді фонду преміювання.
Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то ця виплата належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Вона не є обов'язковою, надається військовослужбовцям один раз на рік за їх зверненнями (рапортами). Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Розмір допомоги не є постійним/фіксованим, визначається в межах бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення, втім граничний розмір цієї матеріальної допомоги не повинен перевищувати розмір місячного грошового забезпечення. Отже розміри окладів безпосередньо не впливають на розмір такої допомоги, яка залежить від наявного фонду грошового забезпечення.
Суд вважає, що позивач у цій справі не має права на перерахунок раніше виплачених йому варіативних складових грошового забезпечення - премій, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата та розміри яких поставлені в залежність від обсягу видатків державного бюджету на утримання Міністерства оборони України та військових частин на відповідний рік та від рішень Міністра оборони України, командира військової частини, тому відмовляє у задоволенні таких вимог.
Отєе, у зв'язку з переглядом окладів новому перерахунку підлягають лише ті похідні від окладів додаткові (щомісячні та одноразові) види грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких безпосередньо визначені/затверджені актами Кабінету Міністрів України (зокрема пунктами 1, 6 постанови КМУ №704), а також ті виплати, розміри яких законодавчо прив'язані до суми місячного грошового забезпечення. У позивача - це надана йому допомога для оздоровлення.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів позовної заяви, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв'язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, а також перерахувати похідні додаткові види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка визначає доступ до держаної таємниці, допомогу для оздоровлення) за вказаний період, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА