29 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/10181/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство «Житлосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту також позивач, КП «Житлосервіс») з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту також відповідач, ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги №33395/6/99-00-06-03-01-06 від 07.11.2023 в тій частині, в якій відповідача залишає без змін податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.08.2023 №0209430411 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за яким позивач має сплатити штраф у розмірі 477 507,22 грн;
- зобов'язати відповідача прийняти нове рішення, враховуючи ті обставини, що КП «Житлосервіс» потерпає від арешту рахунків, що не дає можливості вчасно здійснити сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість при наявності коштів на рахунках і новим рішенням звільнити позивача від сплати штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірне рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідачем не взято до уваги заперечення про наявність пом'якшуючих обставин, тобто не враховано скрутного положення КП «Житлосервіс».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.08.2023 №0209430411 про застосування до КП «Житлосервіс» штрафних санкцій у розмірі 10% у сумі 477 507,22 грн. Спірним рішенням ДПС України залишено без змін означене податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.
Відповідач наголошує на дискреційних повноваженнях ДПС України щодо здійснення оцінки доводів, викладених у скаргах на податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено про арешт рахунків КП «Житлосервіс» та неможливості здійснити оплату узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
КП «Житлосервіс» (ідентифікаційний код 36489096, місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Молодіжна, 53) зареєстровано в якості юридичної особи з 17.07.2009 відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ КП «Житлосервіс», результати якої оформлені актом від 23.06.2023 №23255/04-36-04-11-06/36489096 (далі по тексту також - акт перевірки).
Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.07.2023 №51317/6/04-36-04-11-18 за результатами розгляду заперечень позивача на висновки акта перевірки, залишено без змін висновки акта перевірки.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.08.2023 №0209430411 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 477 507,22 грн.
Позивачем подано до ДПС України скаргу від 06.09.2023 №368 з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.08.2023 №0209430411.
Рішенням ДПС України від 07.11.2023 №33395/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги КП «Житлосервіс» на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.08.2023 №0209430411, означене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту також - ПК України).
Відповідно до статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Контролюючими органами вищого рівня для цілей цього Кодексу є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Відповідно до пунктів 56.1, 56.2 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Згідно пункту 26.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Пунктом 56.10 статті 56 ПК України визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Водночас, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Так, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Однак, в цьому випадку оскаржувані рішення ДПС України не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, спірне рішення ДПС України, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.
Аналогічний висновок знаходить своє підтвердження в постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 16.06.2020 у справі № 810/1652/16, від 19.12.2022 у справі №810/2342/16 та від 23.12.2022 у справі №810/109/16, від 05.05.2025 у справі № 520/16215/23.
Враховуючи означені обставини, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень ДПС України, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача на рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.