про відмову у відкритті
провадження в адміністративній справі
29 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48374/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:
- визнати протиправною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна (невизначене майно, все майно) ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження № 1400136, підстава обтяження: постанова 656/7 від 23.07.2001, виданий Районним відділом ДВС Мінського районного управління юстиції, вх. 3231;
- зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт з невизначеного майна, всього майна боржника - ОСОБА_1 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 656/7 від 23.07.2001, виданий Районним відділом ДВС Мінського районного управління юстиції, вх. 3231, реєстраційний номер обтяження № 1400136.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що в позивач успадкував квартиру та після реєстрації права власності позивач мав намір подарувати належне йому нерухоме майно своєму сину, але нотаріусом було повідомлено про наявність обтяження на все належне позивачу майно, що є перешкодою для вчинення будь - яких дій з нерухомим майном.
Вказано, що Оболонський відділ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) листом № 94/84 від 22.05.2025 повідомив, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за пошуковим запитом щодо суб'єкта «фізична особа», ОСОБА_1 », виявлено наступний запис про обтяження «за № 1400136 внесений 21.10.2004р. на підставі постанови 656/7 від 23.07.2001, видавник: Районний відділ ДВС Мінського районного управління юстиції». Надання більш грунтовної інформації (документів), за вказаними виконавчими провадженнями та/або зареєстрованим обтяженням не вбачається за можливе у зв'язку з закінченням строку зберігання матеріалів останніх, визначеного Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, та правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017, № 1829/5. Зазначено, що накладений Оболонським ВДВС за постановою 656/7 від 23.07.2001 арешт на даний час не може бути скасовано через закінчення строку зберігання матеріалів виконавчого провадження та їх подальше знищення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вказана норма кореспондується із приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Отже, обов'язковою вимогою для визначення підсудності справи до адміністративної юрисдикції є участь у спорі в якості однієї із сторін суб'єкта владних повноважень та наявність публічно-правового спору між сторонами.
Приписами частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Із змісту позову слідує, що позивач не є стороною виконавчого провадження, у межах якого у 2001 році державним виконавцем накладався арешт. Позивач не оскаржує жодних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи органу - Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), натомість заявляє вимогу про зняття арешту з належної йому квартири.
З листа Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №94/84 від 22.05.2025 убачається, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за пошуковим запитом щодо суб'єкта «фізична особа, ОСОБА_1 », виявлено наступний запис «рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78747120 від 06.05.2025 13:34:26, Зубченко Лариса Степанівна, Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ». В листі зазначено, що надання більш грунтовної інформації (документів), за вказаними виконавчими провадженнями та/або зареєстрованим обтяженням не вбачається за можливе у зв'язку з закінченням строку зберігання матеріалів останніх.
Позивач в позові зазначає, що відносно нього немає відкритих виконавчих проваджень.
Суд зазначає, що з огляду на відсутність виконавчого провадження щодо позивача, вказаний спір не може бути розглянутий відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує з матеріалів справи, що суть спору полягає у знятті арешту з майна позивача з метою відновлення його майнових прав (скасування чинного обтяження) на квартиру.
Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права і виникають з цивільних правовідносин, відповідно частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами адміністративного судочинства законом не передбачено.
Враховуючи відсутність відкритих (не завершених) виконавчих проваджень і те, що такі виконавчі провадження знищено, беручи до уваги положення частини 2 статті 30 ЦПК України, суд вважає, що заявлений у позові спір з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства,
Отже, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на висновок суду про належність спору до цивільної юрисдикції, відсутні підстави для відкриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/48374/25 за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу право звернення з даним позовом до відповідного суду цивільної юрисдикції з урахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.