про відмову в ухваленні додаткового рішення
29 жовтня 2025 року Київ № 640/20647/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність під час її перерахунку, нарахувань та виплат позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві починаючи із 01.02.2020 здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу (на підставі рішення суду № 640/24026/21) без будь-яких обмежень її розміру, а із 01.03.2022 ще із врахуванням індексації встановленою постановою КМ України від 16.02.2022 № 118 та з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що при перерахунку його пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 640/24026/21 відповідач протиправно обмежує пенсію максимальним розміром, що на його думку, є протиправним, оскільки такі обмеження до його пенсії не застосовуються.
Крім того, відповідачем з 01.03.2022 не здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням щорічної індексації на підставі постанови КМ України від 16.02.2022 № 118.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2022 відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
21.07.2023 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 адміністративну справу № 640/20647/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.
28.02.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я. В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 01.02.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2020, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2021 № 3409, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 640/24026/21, без обмеження максимальним розміром.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії ОСОБА_1 перерахованої з 01.03.2022 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, обчисленої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2021 № 3409, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 у справі № 640/24026/21, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, починаючи з 01.03.2022 та з урахуванням вже виплачених сум.
Позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №640/20647/22, в якій просить ухвалити додаткове рішення, оскільки позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, яка мотивована тим, що відповідач продовжує застосовувати обмеження пенсійних виплат позивача, та просив змінити пункт два позовних вимог на наступну редакцію: зобов'язати Головне управління ПФУ в м. Києві починаючи із 01.02.2020 року здійснити нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (на підставі рішення суду №640/24026/21) без будь яких обмежень її розміру (обмеження визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2016), а із 01.03.2022 року ще й із додаванням сум індексацій встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України (від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році») без будь яких обмежень їх розміру та виплатити суму недоплачених із 01.02.2020 коштів.
Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
Частинами першою - третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що прийняв рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі, у том самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до положень КАС України розгляд питання про прийняття додаткового рішення може проводитись без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог до судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача, наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати. Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, оскільки воно є його невід'ємною складовою.
Позивач просить ухвалити додаткове рішення, фактично шляхом зміни позовних вимог, а саме зобов'язати Головне управління ПФУ в м. Києві починаючи із 01.02.2020 року здійснити нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (на підставі рішення суду №640/24026/21) без будь яких обмежень її розміру (обмеження визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2016), а із 01.03.2022 року ще й із додаванням сум індексацій встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України (від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році») без будь яких обмежень їх розміру та виплатити суму недоплачених із 01.02.2020 коштів. Тобто, змінені позовні вимоги заявлені з підстав, які не зазначалися при первісному зверненні до суду та взагалі не існували.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі №2а-3025/11/0970.
До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
У первісно заявленому позові позивач просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність під час її перерахунку, нарахувань та виплат позивачу. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві починаючи із 01.02.2020 здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу (на підставі рішення суду № 640/24026/21) без будь-яких обмежень її розміру, а із 01.03.2022 ще із врахуванням індексації встановленою постановою КМ України від 16.02.2022 № 118 та з урахуванням виплачених сум
У заяві про збільшення позовних вимог ще й просив зобов'язати Головне управління ПФУ в м. Києві починаючи із 01.02.2020 року здійснити нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (на підставі рішення суду №640/24026/21) без будь яких обмежень її розміру (обмеження визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2016), а із 01.03.2022 року ще й із додаванням сум індексацій встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України (від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році») без будь яких обмежень їх розміру та виплатити суму недоплачених із 01.02.2020 коштів.
Враховуючи, що змінені позовні вимоги заявлені з підстав, які не зазначалися при первісному зверненні до суду та взагалі не існували, суд дійшов висновку про те, що позивачем змінено як підстави, так і предмет позову, а тому заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ч.1 ст.47 КАС України, що зумовлює відмову у задоволенні такої заяви.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 20.01.2020 р. у справі №826/19197/16 та від 28.04.2021 р. у справі №420/2388/19.
В цій ситуації суд вважає, що фактично виник новий спір між позивачем і Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, який полягає в невиплаті пенсії без будь яких обмежень її розміру (обмеження визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2016), а із 01.03.2022 року ще й із додаванням сум індексацій встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України (від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році») без будь яких обмежень їх розміру та виплатити суму недоплачених із 01.02.2020 коштів, а це не було предметом розгляду справи і докази з цього питання сторони не надавали.
Керуючись ст. ст. 248, 252, 256, 295 КАС України, суд,
ухвалив:
В задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Я.В. Горобцова