29 жовтня 2025 року Київ справа №320/5920/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР», в якому позивач просить:
- стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» податковий борг у розмірі 371 743, 89 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгоджених податкових повідомлень - рішень у розмірі 371 743, 89 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де вказує, що станом на 19.02.2024 відповідачем сплачено грошових зобов'язань відповідно до платіжного доручення №86440 від 16.11.2023 на суму 20 505,00 грн з податку на додану вартість, платіжного доручення №598 від 17.11.2023 на суму 372 370,39 грн з податку на додану вартість, платіжного доручення №603 від 22.11.2023 на суму 36 353,00 грн. з податку на додану вартість.
Крім того, представником ТОВ «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» на адресу Київського окружного адміністративного суду було направлено позовну заяву ТОВ «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355720413, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість сумі 503 325,40 грн, частково на суму штрафу у розмірі 503 103,93 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/45948/23.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39194627; адреса: вул. Янгеля Академіка, буд. 4, каб. 1, м. Вінниця, Вінницька обл., 21015) дата запису: 25.04.2014, номер запису: 10671020000020301, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач взятий на облік в якості платника податків та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати узгоджених податкових повідомлень-рішень в сумі 371 743, 89 грн.
Контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №355720413 від 22.05.2023, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення.
Крім того, відповідачу була нарахована пеня на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суму 53,50 грн.
Відтак податковий борг відповідача є узгодженим та становить 371 743, 89 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій.
Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 28.06.2023 №0016807-1303-2615, вказану вимогу позивачем направлено на адресу відповідача, рекомендованим повідомленням про вручення.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку суми боргу у розмірі 371 743, 89 грн, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Суд зазначає, що податкове зобов'язання виникло у відповідача на підставі податкового повідомлення - рішення на суму 371 743, 89 грн та не було сплачено, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки відповідача та розрахунком податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР».
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання п. 59.1 ст. 59 ПК України відповідачеві була направлена податкова вимога від 28.06.2023 №0016807-1303-2615.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Разом з цим, відповідно до платіжного доручення №86440 від 16.11.2023 на суму 20 505,00 грн з податку на додану вартість, платіжного доручення №598 від 17.11.2023 на суму 372 370,39 грн з податку на додану вартість, платіжного доручення №603 від 22.11.2023 на суму 36 353,00 грн. з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» сплатило борг.
Вказані докази спростовують наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 371 743, 89 грн на час розгляду справи.
Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 статті 61 ПК України).
Таким чином перевірка повноти та правильності сплати податків покладено виключно на контролюючі органи.
Між тим, позивачем, як суб'єктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ПК України, не було спростовано тверджень відповідача про сплату ним податкового боргу, який є предметом розгляду даної справи після подання цього позову та не доведено обґрунтованості позовних вимог в частині його стягнення в судовому порядку.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідачем добровільно погашено податковий борг в повному обсязі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 205, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР» про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.