28 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/21132/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рух справи
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
1. Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шолох Ганни Сергіївни про відкриття виконавчого провадження № 77764911 від 10.04.2025.
2. Зобов'язати головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шолох Ганну Сергіївну усунути порушення шляхом виконання вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання в зв'язку з тим, що виконавчий документ, не набрав законної сили, відповідно до п.1 ч.4. ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 77764911 з примусового виконання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 240 від 28.01.2025, про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 51000,00 грн. Не погоджуючись, з вказаною постановою, позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із адміністративним позовом про визнання її протиправною та скасування.
У зв'язку з оскадженням рішення про накладення стягнення до суду першої та апеляційної інстанції, позивач вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 240 від 28.01.2025, про накладення штрафу, на підставі якої відкрито виконавче провадження № 77764911 не набрала законної сили, а тому постанову державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Київ) Шолох Ганни Сергіївни про відкриття виконавчого провадження № 77764911 від 10.04.2025 вважає протиправною.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТЦК та СП) 28.01.2025 винесено постанову № 240 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 25 500 грн (подвійний розмір - 51 000 грн) у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 77764911 з примусового виконання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 240 від 28.01.2025, про накладення штрафу на позивача.
Відповідно до витягу з постанови про відкриття виконавчого провадження № 77764911, датою набрання законної сили виконавчого документа є 07.02.2025.
Позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом у справі № 754/2542/25 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.03.2025 частково задоволено адміністративний позов, зменшено розмір адміністративного стягнення. Не погоджуючи з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з відкриттям державним виконавцем виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі № 754/2542/25, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року - скасовано, прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 240 від 28 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII ( далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною другою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови
Статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 4 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 303-3 КУпАП, У разі несплати штрафу особою, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення така постанова підлягає примусовому виконанню.
Разом з тим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII обов'язковою підставою для закінчення виконавчого провадження є скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Суд вважає, що доводи позивача не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови державного виконавця.
Суд звертає увагу, що законом не передбачено обов'язок державного виконавця вчиняти будь-які дії, щодо перевірки набрання виконавчим документом законної сили, якщо відповідні відомості наведено у виконавчому документів.
У даній справі не встановлено невідповідність виконавчого документа вимогам встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Відтак, станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення зазначеної постанови у справі про адміністративне правопорушення без прийняття її до виконання та в силу вимог закону був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суду у постанові від 14.04.2025 у справі № 591/4324/24 зробив висновок, що органи ДВС в силу приписів Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку. Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №815/6844/17 та від 27 березня 2019 року у справі №826/15117/17.
Водночас, законом врегульовано порядок вчинення дій та прийняття рішень державним виконавцем, якщо після відкриття виконавчого провадження буде встановлено факт втрати чинності відповідним виконавчим документом або його скасування.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості звернутись до головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шолох Ганни Сергіївни із заявою про закриття виконавчого провадження.
З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією, копія якої долучена до матеріалів справи
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.
2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
відповідач: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) адреса 02232, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 64; код ЄДРПОУ 34972294.
Суддя Сас Є.В.