29 жовтня 2025 року Справа № 280/5664/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 24.01.2024 р. по 24.04.2024 р., з 10.05.2024 р. по 12.07.2024 р., з 15.04.2025 р. по 30.04.2025 р. та пропорційно періодам перебування у відпустках для лікування після поранення на 30 календарних днів рекомендованих: довідкою ВЛК №765 від 24.04.2024 р., довідкою ВЛК №3956 від 18.07.2024 p., довідкою ВЛК №7949 від 30.04.2025 р., з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 24.01.2024 р. по 24.04.2024 р., з 10.05.2024 р. по 12.07.2024 р., з 15.04.2025 р. по 30.04.2025 р. та пропорційно періодам перебування у відпустках для лікування після поранення на 30 календарних днів рекомендованих: довідкою ВЛК №765 від 24.04.2024 р., довідкою ВЛК №3956 від 18.07.2024 p., довідкою ВЛК №7949 від 30.04.2025 р., з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Мандриком В.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2025 серія АР №1530455.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.03.2022 під час виконання бойових завдань позивач отримав поранення, після чого його було евакуйовано до мобільного польового шпиталю, розташованого на території ПрАТ Металургійний комбінат «Азовсталь», звідки позивач потрапив у полон. Після звільнення з полону позивача направили на лікування за наслідками отриманого 19.03.2022 поранення, оскільки він своєчасно не отримав належного лікування. Внаслідок зазначеного поранення та його наслідків позивач перебував на стаціонарному лікуванні у періоди з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025. Крім того, позивач перебував у відпустках за станом здоров'я, потребу у яких встановлено військово-лікарською комісією. Разом із тим, відповідач не здійснив нарахування та не виплатив позивачу за цей період додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування та пропорційно періодам перебування у відпустках для лікування після поранення. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки були наявні всі умови для здійснення відповідних виплат, передбачені пунктом 1 Постанови №168. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача докази по справі.
17.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не визнає заявлених позовних вимог та зазначає, що додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які приймали участь у бойових діях або заходах, які дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому Постановою №168, і отримали поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим перебували на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування. Вказує, що основною умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 за період перебування на лікуванні (відпустками у зв'язку із лікуванням) є саме факт виконання заходів, визначених в пункті 3 Особливостей виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №143/40599 (далі - Особливості), і які дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі. Водночас, позивач у спірний період не таких заходів не виконував, а тому правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди відсутні. Крім того, зазначає, що ні Постановою №168, ні Особливостями не встановлено обов'язку про те, що додаткова винагорода повинна виплачуватись, якщо між лікуванням після отриманого поранення та наступними лікуваннями (відпустками у зв'язку із лікуванням), які прямо пов'язані із отриманим пораненням, є відповідні проміжки часу (перерив лікування), під час яких військовослужбовець, який отримав поранення, сумлінно виконував обов'язки військової служби. Відповідач вважає, що якщо між лікуванням після отриманого поранення та наступними лікуваннями (відпустками у зв'язку із лікуванням) є перерва, то відсутні правові підстави для виплати додаткової винагороди. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач з 08.11.2023 зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 (ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
Відповідно до акту №73/1-2022 від 22.08.2022 (форма Нвс-1) про нещасний випадок (випадок поранення), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, 19.03.2022, виконуючи бойове завдання, штаб-сержант ОСОБА_2 вступив в бій з противником, в ході якого отримав вогнепально-осколкове поранення правої гомілки, лівого передпліччя, правого плеча, ділянки правої сідниці, ділянки спини та вогнепально-кульове наскрізне поранення в ділянці верхньої щелепи.
Після надання першої медичної допомоги, штаб-сержанта ОСОБА_1 було евакуйовано до мобільного польового шпиталю, який розташовувався на території ПрАТ Металургійний комбінат «Азовсталь».
Листом Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» №1580-22 від 12.07.2022 підтверджено, що в ході збройної агресії проти України, ОСОБА_1 перебував у полоні та був звільнений 29.06.2022.
Відповідно до Довідки №1835/168 від 08.08.2022, виданої Головним військово-медичним клінічним центром (Центральним клінічним госпіталем) Державної прикордонної служби України, штаб-сержанту ОСОБА_1 було встановлено діагноз: «Залишкові явища після вогнепально-осколкового поранення правої гомілки (19.03.2022 року) невірно консолідуючий вогнепальний перелом обох кісток верхньої третини правої гомілки зі зміщенням уламків, ампутаційна кукса 1 та 5 пальців правої стопи, некротична рана ділянки правої п'яти. Вогнепально-кульове дотичне поранення м'яких тканин лівого передпліччя, правого плеча, ділянки правої сідниці. Вогнепально-кульове наскрізне поранення в ділянці верхньої щелепи та в ділянці спини».
Згідно акту №73-2022 від 22.08.2022 (форма Нвс-5) розслідування нещасного випадку (випадку поранення), що стався 19.03.2022 комісією зроблено висновок, що відповідно до пункту 3 частини 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» нещасний випадок, що мав місце з штаб-сержантом ОСОБА_1 , вважати таким, що стався під час виконання ним обов'язків військової служби, в районі ведення воєнних (бойових) дій, будучі включеним до складу угрупувань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії проти України.
З 24.01.2024 по 24.04.2024 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Головного військово-медичного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, з діагнозом: «повільно консолідуючий вогнепальний перелом (19.03.2022 р.) проксимального епіметафізу правої великогомілкової кістки із наявністю металофіксаторів. Хронічний остеомієліт, норицева форма, стадія загострення», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №327/24.
У Довідці госпітальної військово-лікарської комісії №765 від 24.04.2024 зазначено діагноз: «Стан після операцій: (27.01.2024p., 13.03.2024p, 11.04.2024p) видалення металевих фіксаторів, заповнення кістково-мозкового каналу синтетичним кістковим замісником, ревізії ран правої гомілки, вторинної хірургічної обробки рани правої гомілки, римування кісткового каналу, встановлення TEN з цементною мантією з приводу повільно консолідуючого вогнепального перелому (19.03.22p) проксимального епіметафізу правої великогомілкової кістки, з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки». Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до витягу з наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України №100-ВВ від 26.04.2024 штаб-сержанта ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 2 категорії - чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби «Київ-пасажирський» вважати таким, що перебував у Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, з 24 січня по 24 квітня 2024 року та якому надано відпустку для лікування у зв'язку з хворобою, тривалістю 30 календарних днів, з 25 квітня по 24 травня 2024 року.
З 10.05.2024 по 12.07.2024 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №3» Київської міської ради, з діагнозом: «МВТ. вогнепальний остеомієліт правої в/гомілкової кістки в ст нестійкої ремісії. Гранулююча рана передньої поверхні правої гомілки. Постатравматична невропатія малогомілкового та великогомілкового нервів справа аксонального характеру з відсутністю функції m. extensor digitorum brevis m. tibialis ant. m.abductor hallucis (за даними ЕНМГ від 23.08.23) у вигляді в'ялого переважно дистального парезу правої ноги до плегії в стопі з формуванням згинально-розгинальної контрактури правого гомілкостопного суглобу з порушенням функції ходи та вираженим рецидивуючим больовим синдромом», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №246.
У Довідці госпітальної військово-лікарської комісії №3956 від 18.07.2024 зазначено діагноз: «Стан після операцій: (28.05.2024 року, 25.06.2024 року) ревізії, секвестрнекректомії правої великогомілкової кістки, (27.01.2024 р., 13.03.2024 p., 11.04.2024 р.) видалення металевих фіксаторів, заповнення кістково-мозкового каналу синтетичним кістковим замісником, ревізії ран правої гомілки, вторинної хірургічної обробки рани правої гомілки, римування кісткового каналу, встановлення ТEN з цементною мантією з приводу повільно консолідуючого вогнепального перелому (19.03.2022 року) проксимального епіметафізу правої великогомілкової кістки, з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки». Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до витягу з наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України №178-ВВ від 22.07.2024 штаб-сержанту ОСОБА_1 інспектору прикордонної служби 2 категорії - чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби «Київ-пасажирський» надати відпустку для лікування у зв'язку з хворобою, тривалістю 30 календарних днів, з 19 липня 2024 року. До виконання службових обов'язків приступити 18 серпня 2024 року.
З 15.04.2025 по 30.04.2025 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Державній установі «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» з діагнозом: «Ушкодження внаслідок військових дій від вогнепальної та іншої звичайної зброї. Хронічний травматичний (вогенпальний) остеомієліт правої в/гомілкової кістки, активна норицева фаза. Стан після видалення БІОС та заповненням каналу алотрансплантантом Боналів. Наслідки вогнепального (кульового) поранення правої нижньої кінцівки: повільно консолідуючийся багатоуламковий перелом проксимального відділу обох кісток гомілки без вісьових порушень та без особливого зміщення. Дефект переднього відділу правої стопи. Ішемічна контрактура правої стопи, легкий А ступень», що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого №593445.
У Довідці військово-лікарської комісії №7949 від 30.04.2025 зазначено діагноз: «Стан після оперативного лікування (дата операції-21.04.2025), ФСНЕ правої великогомілкової кістки., проведеного з приводу: Ушкодження внаслідок військових дій від вогнепальної та іншої звичайної зброї: Хронічний травматичний (вогенпальний) остеомієліт правої в/гомілкової кістки, активна норицева фаза. Стан після видалення БІОС та заповненням каналу алотрансплантантом Боналів. Наслідки вогнепального (кульового) поранення правої нижньої кінцівки: повільно консолідуючийся багатоуламковий перелом проксимального відділу обох кісток гомілки без вісьових порушень та без особливого зміщення. Дефект переднього відділу правої стопи. Ішемічна контрактура правої стопи, легкий А ступень». Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до витягу з наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України №97-В від 02.05.2025 штаб-сержанта ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 2 категорії - чергового відділення управління службою відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вважати таким, якому надано відпустку для лікування у зв'язку з хворобою, тривалістю 30 календарних днів, з 01 по 30 травня 2025 року.
21.05.2025 представником позивача на адресу ВЧ НОМЕР_2 було направлено заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 від, за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я.
Відповідач листом від 30.05.2025 №3.7/М-63/66 повідомив, що процедура здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди визначена Особливостями. На період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, перелік яких визначений пунктом 3 Особливостей. Також, відповідно до підпункту 1 пункту 13 Особливостей до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень включається військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки. Оскільки штаб-сержант ОСОБА_2 в період з 08.11.2023 по 30.04.2025 не виконував заходи визначені в пункті 3 Особливостей і які дають підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, тому правові підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за період з 24.01.2024 по 30.04.2025 вищевказаному військовослужбовцю відсутні.
Крім того, відповідач надав довідку про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, що були нараховані та виплачені позивачу за період з січня 2024 року по травень 2025 року, з якої встановлено, що позивачу у спірний період з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025 додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 у розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров'я не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000,00 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання травми та у відпустках за станом здоров'я, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII (тут і в подальшому в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до статті 9-2 Закону №2011-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої (в редакції, яка застосовується з 24.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 09.08.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №836), внесено зміни до Постанови №168, які застосовуються з 1 червня 2023 року, внаслідок яких, відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 (абзаци 1-2) установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Крім того, абзацами 3-6 пункту 1-2 Постанови №168 (після внесення змін Постановою №836) було передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Крім того, внаслідок змін, внесених до Постанови №168 Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №419), яка застосовуються з 1 квітня 2024 року, пункт 1-1 Постанови №168 у відповідній частині викладено в такій редакції:
«1-1.Установити, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;».
Крім того, внаслідок змін, внесених до Постанови №168 Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1161 і від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №1311), яка застосовуються з 25 серпня 2024 року, пункт 1-1 Постанови №168 у відповідній частині викладено в такій редакції:
«1-1. Установити, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;».
При цьому, Постановою №1311 також було внесено зміни до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови №168, внаслідок чого відповідні положення Постанови №168 мали таку редакцію:
«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;».
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2025 №77 «Про внесення зміни до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №77, набрала чинності 28.01.2025), абзац четвертий пункту 1-2 Постанови №168 після слів “стаціонарному лікуванні» доповнено словами “(отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах)».
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовується з 24.02.2024 року, Постанову №168 було доповнено пунктом 2-1 такого змісту: “2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
У подальшому, Кабінетом Міністрів України неодноразово вносились зміни до пункту 2-1 Постанови №168, внаслідок яких пункт 2-1 викладено в такій редакції:
«Установити, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.».
На виконання пункту 2-1 Постанови №168, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 затверджено Особливості, які визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).
Абзацами 1 та 2 підпункту 1 пункту 2 Особливостей визначено, що на період воєнного стану виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Пункт 3 Особливостей передбачає, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;
з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії;
4) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби) зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
5) з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (в районах виконання ними завдань) у межах українсько-російської ділянки державного кордону поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
6) відповідно до бойових наказів (розпоряджень), перебуваючи безпосередньо на території держави-агресора.
Пунктом 11 Особливостей визначено, що виплата винагород,визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Підпункт 1 пункту 13 Особливостей передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що чинне законодавство встановлює лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та/або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме:
1) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану, із захистом Батьківщини або участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора;
2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, ні норми Постанови №168, ні положення Особливостей не встановлюють обов'язкової умови безперервності перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування, як помилково стверджує відповідач.
У свою чергу, належним доказом перебування на стаціонарному лікуванні є виписка із медичної карти стаціонарного хворого, видана медичною установою, у якій військовослужбовець перебував на лікуванні (форма №027/о). Як слідує з наявних матеріалів справи всі виписки видані медичними установами за формою №027/о та містять записи про перебування позивача на стаціонарному лікуванні. При цьому в наявних в матеріалах виписках зазначений анамнез підтверджує пов'язаність діагнозу з отриманням 19.03.2022 поранення, під час виконання обов'язків військової служби.
Також огляду на викладене суд дійшов висновку, що положення Постанови №168 місять вимоги імперативного характеру, тобто в даному випадку не існує неоднозначного або множинного тлумачення права на виплату додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000 грн за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
З матеріалів справи судом встановлено, що у зв'язку із отриманим під час участі у бойових діях пораненням, позивач у періоди з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, про що свідчать виписки із медичної карти стаціонарного хворого Головного військово-медичного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України №327/24 від 24.04.2024, Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №3» Київської міської ради №246 від 12.07.2024, та виписка з історії стаціонарного хворого Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» №593445 від 30.04.2025.
Надані до матеріалів справи письмові докази підветрджують, що перебування позивача у періоди з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025 на лікуванні в закладах охорони здоров'я відбувалося саме у зв'язку з отриманим 19.03.2022 пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та факт перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постанов) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, як того вимагає Постанова № 168.
Таким чином, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме у періоди з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025, позаяк факти такого перебування підтверджуються належними та допустимими доказами.
Крім того, до матеріалів справи надані витяги з наказів начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України №100-ВВ від 26.04.2024, №178-ВВ від 22.07.2024, №97-В від 02.05.2025, якими підтверджено факт перебування позивача у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а саме у період з 25.04.2024 по 24.05.2024, з 19.07.2024 по 18.08.2024 та з 01.05.2025 по 30.05.2025 на підставі довідок військово-лікарської комісії.
Отже, позивачем надано належні та допустимі докази перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення в періоди з 25.04.2024 по 24.05.2024, з 19.07.2024 по 18.08.2024 та з 01.05.2025 по 30.05.2025, що зумовлює наявність у нього права на отримання за вказані періоди додаткової винагороди у розмірі 100000 грн пропорційно дням перебування у відпустці.
Вищевикладене у сукупності свідчить про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та пропорційно періодам перебування у відпустках для лікування, що дозволяє дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір», відповідних витрат не поніс, інших судових витрат не заявив, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із участю у бойових діях за періоди з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025 та пропорційно періодам перебування у відпустках для лікування на підставі довідок військово-лікарської комісії №765 від 24.04.2024, №3956 від 18.07.2024 та №7949 від 30.04.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із участю у бойових діях, за періоди з 24.01.2024 по 24.04.2024, з 10.05.2024 по 12.07.2024, з 15.04.2025 по 30.04.2025 та пропорційно періодам перебування у відпустках для лікування на підставі довідок військово-лікарської комісії №765 від 24.04.2024, №3956 від 18.07.2024, №7949 від 30.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 29.10.2025.
Суддя М.О. Семененко