29 жовтня 2025 року Справа № 280/8974/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000318/2 від 02.10.2025.
Ухвалою суду від 15.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.10.2025 від представника Тернопільської митниці надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження та/або з викликом сторін.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Виключний перелік категорій справ, які повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, визначено ч. 4 ст. 12 КАС України. Така категорія справ, як дана, до цього переліку не включена.
У той же час, ч. 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, за винятком тих справ, які імперативно заборонено розглядати в порядку спрощеного провадження.
Відтак, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
З урахуванням зазначених критеріїв, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст.12 КАС України), є справою незначної складності, ухвалою суду від 15.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Положеннями ч. 1, 4 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Також, відповідно до особливостей розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначених ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, відповідачем у клопотанні про розгляд справи з повідомленням сторін не наведено доводів, які б свідчили про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали даної справи, предмет та підстави позову, враховуючи відсутність, на думку суду, особливої складності справи, суд не вбачає підстав для розгляду справи в поряду загального позовного провадження.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України, та не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від .08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
Верховний Суд в постанові від 21.12.2023 у справі № 560/5385/22 зазначив, що за сучасних реалій розвитку судочинства в Україні учасникам судового процесу створено належні умови для ознайомлення з рухом справи. Крім того, як передбачено процесуальним законом, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заяві по суті справи, не у всіх випадках зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду з викликом її учасників (в судовому засіданні).
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, яка є справою незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки сторони не позбавлені можливості висловити свої аргументи у заявах по суті справи та подати докази на підтвердження власної позиції.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи з викликом сторін, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про призначення розгляду справи №280/8974/25 у порядку загального позовного провадження та/або з викликом сторін - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко