29 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/5965/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01 червня 2025 року щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», оформлене відповідачем листом № 3003-2868/І-02/8-0700/25 від 16.07.2025 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 лютого 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 3211,20 грн, які складаються з судового збору в сумі 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду припинено виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, щодо відновлення щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом повідомило позивача, що підстав для встановлення підвищення до пенсії, обчисленої з грошового забезпечення, немає.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року встановлено щомісячну доплату до розмірів пенсій в сумі 2000 грн особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до статей 13, 21, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник зазначає, що така доплата враховується під час подальших підвищень розмірів цих пенсій, та у разі коли пенсія особам переглядалася/перераховувалась після 01.03.2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії такого перегляду/перерахунку збільшився менш ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду/перерахування не досягала 2000 грн, щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Представник відповідача вважає, що оскільки, пенсія позивачу переглядалась, а саме було здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, під час якого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн, то щомісячна доплата, після виконання рішення суду не виплачується.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 р. у справі № 260/730/25 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача. При цьому, щомісячна доплата, встановлена п. 1 Постанови № 713, після виконання рішення суду відсутня у розрахунку пенсійної виплати та не встановлювалась, починаючи з 01.07.2024 р.
18 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713.
Листом від 16 липня 2025 року № 3003-2868/І-02/8-0700/25 ГУ ПФ України в Закарпатській області повідомило позивача, що оскільки розмір пенсії переглядався, а саме було здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, під час якого основний розмір пенсії збільшився на суму, що перевищує 2000 грн, то щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим Постанови № 713, не встановлюється. Не погоджуючись із протиправною відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та деяким іншим особам Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Як вбачається з абз. 1-3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року, установити з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21, 36 з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1, 2 цього пункту, перераховувалась після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами 1, 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перерахунку збільшився менше ніж на 2000 грн Якщо сума збільшення пенсії під час її перерахування не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови від 14.07.2021 року № 713, щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року.
Виходячи зі змісту цієї Постанови, диспропорції в розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським перестають існувати та щомісячна доплата в сумі 2000 грн перестає виплачуватись якщо при перерахунку пенсії після 01.03.2018 року розмір пенсії після такого перерахунку збільшився більше ніж на 2000 грн.
За позицією відповідача, оскільки після проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн, то підстави для виплати позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відсутні.
З такою позицією відповідача суд не погоджується, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського, офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклади за посадою, оклади чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що в разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулась зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського, офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій в зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), премій в розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей в зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції, податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), премій в розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. В разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З аналізу перелічених законодавчих норм випливає, що пенсії військовослужбовцям та прирівняним до них особам призначаються з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), премій та при зміні розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введені нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, призначенні пенсії підлягають перерахунку.
Однак, з 01.01.2016 року не змінювались складові грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб та не вводились нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Верховний Суд в постанові від 08.11.2022 року у справі № 420/2473/22 з аналогічного спору, проаналізувавши наведені норми, зазначив, що перерахунок пенсії, проведення якого відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям та прирівняним до них особам на підставі нормативно-правого акта, оскільки в такий спосіб досягається мета прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 усунення диспропорції в розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права пенсіонера, право на отримання якої виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії в зв'язку із зміною складових грошового забезпечення.
Крім того, Верховний суд у постановах від 02.03.2023 року у справі № 600/870/22-а, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22 та від 26.04.2023 року у справі № 380/14122/22 дійшов аналогічного правового висновку та не знайшов підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду зазначеного у Постанові від 08.11.2022 року у справі № 420/2473/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього виникло до 01.03.2018 р., не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 р.
За таких обставин, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області у поновленні виплати щомісячної доплати в розмірі 2000 грн є протиправною. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що право позивача на доплату до пенсії в розмірі 2000 грн виникло з 01 липня 2021 року, з метою поновлення порушеного права позивача, суд вважає, що слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» саме з 01.07.2021 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Наведене не суперечить вищевказаним постановам Верховного суду. (№ 600/870/22-а, № 560/6528/22, № 380/14122/22, № 420/2473/22).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ст.2 ч.3 п.10 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України, встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об'єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Помічник адвоката повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних помічником адвоката, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п. 269 Рішення у цій справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), n. 55 з подальшими посиланнями).
Судом було встановлено, що відповідно договору про надання правової допомоги №12/06/25 від 12.06.2025 р. та квитанції на розрахунок готівкою від 12.06.2025 р. сума, яку позивач поніс за надання правової допомоги адвоката складає 2000 грн.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, позивач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про задоволення позовної вимоги позивача про відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк