28 жовтня 2025 року м. Житомир справа №240/22538/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" до Житомирської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09 квітня 2025 року № UA101020/2025/000080/2 та картки відмови в митному оформленні товару від 09 квітня 2025 року № UA101020/2025/000441.
23 жовтня 2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання Житомирської митниці, у якому відповідач повторно просить суд розглянути справу у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає таке.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як визначено у частині восьмій статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
Подане клопотання відповідач мотивує необхідністю з'ясування у судовому засіданні фактичних обставин справи, пов'язаних із виявленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документів при прийнятті спірного рішення, що вимагає, на переконання відповідача, надання пояснень щодо досліджених митницею документів та підтверджує доцільність участі представника Житомирської митниці у розгляді адміністративного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт". Проте, суд зауважує, відповідачем не наведеного доводів щодо необхідності заслухання судом усних пояснень сторін у цій справі, чим обумовлено проведення усного слухання справи у судовому засіданні.
Суд зазначає, що положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства. Судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази, у порядку, визначеному положеннями КАС України, й вирішення справи у порядку спрощеного провадження жодним чином не обмежує суд щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, дослідження та оцінки доказів як того вимагає процесуальний закон.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні та отриманні усних пояснень сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Тому клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 248, 256, 257-263, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання Житомирської митниці про розгляд справи № 240/22538/25 в судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Г. Приходько