про визнання необґрунтованим відводу
29 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/6646/24
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не вирішення питання на сесії про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5282 га, кадастровий номер 1822086500:05:000:0985, що знаходиться на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів;
- зобов'язати Новогуйвинську селищну раду Житомирського району Житомирської області винести на розгляд сесії та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5282 га, кадастровий номер 1822086500:05:000:0985, що знаходиться на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо неприйняття передбаченого законом рішення у встановлений строк за наслідками розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5282 га, кадастровий номер 1822086500:05:000:0985, що знаходиться на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів. Зобов'язано Новогуйвинську селищну раду Житомирського району Житомирської області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5282 га, кадастровий номер 1822086500:05:000:0985, що знаходиться на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду і Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" №2145-ІХ. В решті позову відмовлено.
12.09.2025 на адресу суду від Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі вх. 69416/25. Розгляд якої судом призначено на 30.10.2025 на 14:00.
23.10.2025 від позивача надійшла заява подана у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України вх. №77610/25 про встановлення повторного судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №240/6646/24.
28.10.2025 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №78332/25 надійшла заява позивача про відвід судді. Заява про відвід обґрунтована тим, що позивачу стало відомо, що суддя Гурін Д.М., визначений головуючим у даній справі №240/6646/24, раніше розглядав справу за його участю та ухвалив рішення не на його користь, як заявника. Зазначена обставина, на думку позивача, створює обґрунтовані сумніви у неупередженості судді під час розгляду теперішньої справи, оскільки він уже формував власну правову позицію щодо аналогічних обставин та сторін. Це може вплинути на об'єктивність оцінки доказів і висновків суду.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Підстави для відводу судді визначені Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині 2 статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз'яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб'єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.
Аналіз заяви позивача про відвід судді Гуріну Д.М. дає підстави для висновку, що позивач, обґрунтовуючи заяву про відвід, не погоджується із процесуальними діями судді у вказаній справі та посилається на те, що суддя вже висловив свою думку у справі за його позовом не на його користь.
Однак, такі доводи (щодо висловлення думки у справі) можуть стосуватися тих випадків, коли суддя висловив свою думку до початку розгляду справи по суті, тобто вже визначив тим самим своє ставлення до його результату.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, заявник помилково вважає, що у провадженні судді Гуріна Д.М. перебуває нова справа за позовом ОСОБА_1 , оскільки заява ОСОБА_1 від 23.10.2025 вх. №77610/25 подана ним у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення повторного судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №240/6646/24 та не є новим позовом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи, вважає за необхідне у порядку передбаченому частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати справу іншому суду для вирішення заяви про відвід.
Керуючись статтями 31, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 28.10.2025 вх. №78332/25 про відвід судді Гуріна Д.М.
Передати справу №240/6646/24 іншому судді, у порядку встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання щодо відводу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Гурін