29 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/15138/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 117 від 25.04.2025 року "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації в особливий період" щодо ОСОБА_1 та наказ командира військової частини за № 119 від 25.04.2025 року про зарахування ОСОБА_1 курсантом до особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби курсанта ОСОБА_1 з військової служби як незаконно мобілізованого на військову службу під час загальної мобілізації.
В обґрунтування позову зазначає, що на момент проведення мобілізаційних дій був заброньований.
Ухвалою від 10.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІНФОРМАЦІЯ_3 відзив на позовну заяву не подав, причини цього не повідомив, а тому, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, як визнання позову.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, до якої в порушення п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України не додала документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У вказаному відзиві просять відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ про зарахування у списки особового складу виходить за межі правовідносин між ІНФОРМАЦІЯ_4 та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі; факт неотримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав; у контексті вказаного варто наголосити. що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи:
- військовозобов'язаний ОСОБА_1 з 09.08.2024 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 14.09.2005 (а.с. 16-20);
- ОСОБА_1 з 02.02.2021 працював на посаді головного спеціаліста УСЗН Шепетівської РДА і його за поданням ІНФОРМАЦІЯ_6 заброньовано на строк проведення мобілізації (а.с.12);
- військовозобов'язаному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 27.02.2025 видано посвідчення № 68 про відстрочку від призову на військову службу на період проведення мобілізації та на воєнний час на строк проведення мобілізації (а.с.13);
- наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_2 від 25.04.2025 № 117 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації в особливий період" солдата запасу ОСОБА_1 призвано та направлення для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період до Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 9-11);
- наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 25.04.2025 № 119 рядового ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 на посаду курсант (а.с.14,18).
Вважаючи дії та накази відповідачів протравними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 23 "Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації" Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як встановлено судом, на момент мобілізації позивача (25.04.2025), йому, як заброньованому, була надана відстрочка від призову на період мобілізації та на воєнний час, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не заперечується.
Отже, позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не міг бути призваним 25.04.2025 на військову службу під час мобілізації в силу наявного правового статусу заброньованого на період мобілізації та на воєнний час за органами місцевого самоврядування.
Таким чином враховуючи викладене та визнання позову ІНФОРМАЦІЯ_6 суд вважає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 25.04.2025 № 117 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для її проходження до військової частини НОМЕР_1 є протиправним, а тому його слід скасувати.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №119 від 25.04.2025 (а.с. 18) та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби курсанта ОСОБА_1 з військової служби як незаконно мобілізованого на військову службу під час загальної мобілізації, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до Законів України «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про Державну спеціальну службу транспорту», «Про національну безпеку України» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Мністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 була затверджена Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі - Інструкція № 280)
Відповідно до п. 32 розділу ІІ Інструкції № 280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини; підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Беручи до уваги, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командир частини зобов'язаний був видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу частини у день його прибуття до військової частини, що і було зроблено шляхом видання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 119 від 25.04.2025, а тому суд вважає, що зазначений наказ є правомірним.
Також суд зазначає, що підстави звільнення військовослужбовця з військової служби передбачені ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яка визначає виключний перелік таких підстав та не передбачає таку підставу звільнення з військової служби, як порушення процедури призову на військову службу під час мобілізації (призов військовозобов'язаного, який був заброньованим на період мобілізації та на воєнний час).
При цьому суд звертає увагу на висновки, викладені в п. 56 постанови Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, згідно яких процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_6 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2025 № 117 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації в особливий період" в частині щодо ОСОБА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк