Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2025 року Справа№200/2581/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
10.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ел. Пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.01.2025 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2025, прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560 та видати ОСОБА_1 довідку із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 Порядку №560.
Ухвалою суду 14.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов'язано відповідача надати до суду належним чином завірені: заяву ОСОБА_1 від 19.01.2025 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації з усіма доданими до неї документами; рішення Комісії ухвалює про надання або відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 .
Позовні вимоги позивач аргументував тим, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 098898 та пенсійним посвідченням. З метою дотримання вимог чинного законодавства України, в частині виконання правил військового обліку, Позивач 19.01.2025 звернувся із заявою про оформлення відстрочки до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач).
Листом від 17.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонував Позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, а лист від 17.03.2025 неналежним розглядом його заяви. Просить задовольнити позов.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до п.п. 8 п.1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п.33 ч.1 ст.7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації належать з-поміж іншого до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Так, з наведеного вище випливає, що про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти органи, в яких вони перебувають на військовому обліку.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем на заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації листом надано відповідь щодо необхідності вчинення заявником певних дій для всебічного та об'єктивного розгляду питання по суті та роз'яснено про необхідність особистого звернення із заявою.
Порядком №560 передбачене подання (надсилання) при продовженні строку відстрочки Щодо помилкового ототожнення понять «особисто подати» та «письмового звернення».
Статтею 40 Конституції України визначено, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Що також кореспондується з вимогами викладеними у Законі України «Про звернення громадян» а саме, при вивченні закону вираз «особисто» викладено виключно у статті 22 Закону яка визначає порядок проведення прийняття звернень та опрацювання звернень на особистому прийомі.
Просить відмовити в задоволенні позову.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Відповідач).
19.01.2025 позивач подав заяву до відповідача, якою повідомляв, що є особою, яка на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Та просив розглянути його заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви було надано додатки засвідченні в установленому порядку: копії паспорту заявника, довідки РНОКПП, довідки МСЕК, копія військового квитку, копія пенсійного посвідчення.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 098898 та серії 12 ААВ № 540973 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи безтерміново, що також підтверджено копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .
Листом від 17.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонував Позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 3543-XII, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України; за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації визначені ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з пункту 2 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII (редакція від 04.04.2024, чинна до 18.05.2024), передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
У силу ч. 2 ст. 23 Закону № 3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Згідно з положеннями частин 7-9 статті 23 Закону України № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов'язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487). Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (пункт 1 Порядку № 1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які містяться у Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених уст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З урахуванням зазначеного, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Проте, вказаний порядок не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.
Відповідно до пункту 19 постанови № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з пунктами 3, 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд наголошує, що Порядком № 1487 не передбачено обов'язку військовозобов'язаних особисто відвідувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560). Цей Порядок визначає, крім іншого, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (пункт 57 Порядку № 560).
Пунктом 58 Порядку № 560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Додаток 4 до Порядку № 560 містить форму заяви щодо оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Додаток 5 до Порядку № 560 містить Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, позивачем подана заява про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка відповідає формі, визначеній Додатком 4 до Порядку № 560. Позивач у заяві зазначає, що є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пункту 2 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII (редакція від 04.04.2024, чинна до 18.05.2024), передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Згідно з Додатком 5 Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом, 19.01.2025 позивач засобами поштового зв'язку подав заяву до відповідача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки позивач є особою визнаною в установленому порядку особами з інвалідністю (ІІІ група інвалідності). До заяви додано: копії паспорту заявника, довідки РНОКПП, довідки МСЕК, копія військового квитку, копія пенсійного посвідчення.
Листом від 17.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонував Позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи встановлені судом обставини, позивач, як інвалід ІІІ групи, на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а відтак, має право на відстрочку.
Суд також зауважує, що відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
З наведеного вбачається, що у разі виникнення сумніву щодо наявності у позивача інвалідності ІІІ групи комісія мала право направити запит до відповідних органів державної влади для отримання такої інформації. Матеріали справи не містять інформації щодо здійснення будь-яких запитів з цього приводу.
Згідно з частиною 7 Закону № 3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять рішення про надання або відмову у наданні відстрочки або протоколу комісії.
Відповідачем у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надано лист від 17.03.2025 №09/1350 яким повідомлено позивача, про необхідність особисто з'явитися до відповідача.
Отже, відповідачем не розглянута заява позивача відповідно до пункту 60 Порядку № 560.
Згідно положень частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини 2 другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_4 ) від 19.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв