Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2025 року Справа№640/21498/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про визнання протиправними та скасування рішень,
Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (код 02910019 вул. Юрія Поправки, 14а, м. Київ, 02004) звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 код 22883141) з позовом до Окружного адміністартивного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код 39764881 просп. Миру, 14, місто Чернігів, 14000) про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:457:0008, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Опришківська, 41.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/21498/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/21498/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єва І.Г.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 адміністративну справу №640/21498/22 прийнято до провадження судді Аляб'єва І.Г.
В обґрунтування позовних вимог позивач заначив, що зміна в Державному земельному кадастрі цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови за відсутності відповідного рішення Київської міської ради та без урахування обмежень, передбачених ст.ст. 57, 63 Лісового кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
При цьому суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов'язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Аналізуючи обов'язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).
Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».
Відповідно до довідки з підсистеми «Електронний Суд» відповідачем отримано копію ухвали 14.04.2025.
З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 № 1188 «Про утворення управління зеленої зони міста Києва при виконкомі Київської Міськради депутатів трудящих та затвердження структури, штатів, посадових окладів і статуту управління» Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» є постійним лісокористувачем земельної лісової ділянки виділ 1 лісового кварталу № 28 Дніпровського лісництва.
За матеріалами лісовпорядкування та інформації КП «Дарницьке ЛПГ» від 22.09.2022 №248 вказана земельна лісова ділянка належить до вкритих лісовою рослинністю земель, лісів рекреаційно-оздоровчого призначення, розташовані в межах міст, селищ та інших населених пунктів. Даний виділ є сосновим насадженням природного походження сосни звичайної з домішкою інших деревних порід віком більше 120 років. Будь-які об'єкти житлової нерухомості, житлові будинки або інші споруди на землях виділу 1 лісового кварталу 28 Дніпровського лісництва ніколи не знаходились.
В ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021100040002366 встановлено, що внаслідок використання недостовірних документів у вказаному виділі 1 лісового кварталу № 28 Дніпровського лісництва здійснено незаконну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру 8000000000:66:457:0008 та зі зміною її цільового призначення в Державному земельному кадастрі з ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг на землі для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 на замовлення ОСОБА_2 проведені роботи з технічної інвентаризації житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_1 складено довідку про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси від 21.05.2021 № 12/01, згідно якої виявлено житловий будинок літ. «А» загальною площею 42,63 кв.м, житловою 20,5 кв.м, який зі слів замовника побудований господарчим способом у 1991 році.
У подальшому на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. відповідно до рішення від 31.01.2022 № 63157975 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 , на житловий будинок загальною площею 42,6 кв.м на АДРЕСА_1 .
Наказом Міністерства юстиції України від 07.11.2022 № 4972/5 вказане рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. скасовано, оскільки державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на будинок здійснено всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 1 п. 12, абз. 2 п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та використано документи, які не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
З листа Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 13.10.2022 вбачається, що в реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про документ стосовно присвоєння поштової адреси об?єкту нерухомості: АДРЕСА_1 .
У подальшому з метою протиправного набуття права користування земельною ділянкою лісового фонду в межах виділу 1 лісового кварталу 28 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ» ОСОБА_2 ініційовано виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приватним підприємством «Фірма «Інженер» на його замовлення 03.02.2022 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Метою виготовлення на замовлення ОСОБА_2 технічної документації виступає уточнення та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), впорядкування землекористування, забезпечення обліку та контролю за раціональним використанням земель, підготовка технічної земельно-кадастрової та правової документації для внесення даних державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера земельній ділянці та наданням ОСОБА_2 витягу з державного земельного кадастру на зазначену земельну ділянку.
У пояснювальній записці до технічної документації наявні недостовірні документи, а саме:
- довідка про технічні показники об'єкта та підтвердження поштової адреси про проведення ФОП ОСОБА_1 робіт з технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
На підставі вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 29.06.2022 державним кадастровим реєстратором Сектору №1 Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за заявою ОСОБА_2 від 16.02.2022 № 3В-9702508532022 про державну реєстрацію земельної ділянки внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.06.2022 № НВ-7400825432022.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.06.2022 № HB-7400825432022 зареєстровано земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Водночас за результатами розгляду скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 13.10.2022 № 15-24699/0/1-22 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру під час виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України 27.10.2022 встановлено, що ОСОБА_4 під час розроблення вказаної документації із землеустрою порушено вимоги чинного законодавства, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку.
Позивач вважає, що зміна в Державному земельному кадастрі цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови за відсутності відповідного рішення Київської міської ради та без урахування обмежень, передбачених ст.ст. 57, 63 Лісового кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Статтею 3 ЗУ «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах як об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно вимог Закону.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.
Статтею 11 ЗУ «Про державний земельний кадастр» визначено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
Згідно ч. 1 , ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:
на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;
на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:
а) щодо категорії земель:
на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;
на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;
б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:
на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
У разі, якщо законом встановлена обов'язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов'язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.
За змістом ст. 22 ЗУ «Про державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.
Згідно ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Відповідно до ч. 10 ст. 24, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Згідно ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є подання заявником документів, передбачених ч. 4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Як вже зазначалось, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно ст. 28 ЗУ «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою; інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.
Вимогами ст. 29 Закону України «Про землеустрій» передбачені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.
Так, документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
- основні відомості про об'єкт (об'єкти) землеустрою;
- використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
- використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
- використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
- використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
- використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
- використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
- опис процедури виконання топографо - геодезичних робіт (у разі їх виконання);
- опис та обґрунтування проектного рішення;
- інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
- інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
- інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
- виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
- умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
- інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
- інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об'єднання, вилучення земельних ділянок.
Положеннями статті 55 ЗУ «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: завдання на складання технічної документації із землеустрою; пояснювальну записку; матеріали топографо-геодезичних робіт; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки; відомості про встановлені межові знаки.
Судом встановлено, що подана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідала вимогам Законів України «Про державний земельний кадастр» та «;Про землеустрій» в частині дотримання загальних вимог до змісту документації із землеустрою (ст. 29 Закону України «Про землеустрій»); забезпечення подання документів про погодження зміни цільового призначення земельної ділянки (ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр»); використання у складі технічної документації із землеустрою завідомо недостовірних документів, які посвідчують право власності на неіснуючий житловий будинок.
Також на підставі скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 13.10.2022 № 15-24699/0/1-22 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру під час виготовлення технічної документації відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України 27.10.2022 встановлено, що ОСОБА_4 під час розроблення вказаної документації із землеустрою порушено вимоги ст.ст. 20, 198 Земельного кодексу України, ст.ст. 29, 55 Закону України «Про землеустрій», а також ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд як і наявності лісових насаджень на проектованій земельній ділянці, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що, як наслідок, призвело до порушення прав та/або законних інтересів територіальної громади міста Києва і КП «Дарницьке лісопаркове господарство». Крім того, вказана сформована земельна ділянка з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)» не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням.
За таких обставин, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 проведена протиправно, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка не відповідала вимогам закону.
Щодо цільового призначення земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Пунктом 34 частини першої статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.
Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.
Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Судом встановлено, що Київською міською радою рішення про надання в користування та зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 не приймалось, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 21.09.2022 № 05716-11386.
Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.
Зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони відносно земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 не вносились.
Таким чином суд дійшов висновку, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0008 та внесення відомостей щодо її цільового призначення в Державному земельному кадастрі за відсутності відповідного рішення Київської міської ради про зміну цільового призначенні суперечить вимогам чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що, за змістом ст. 63 Лісового кодексу України, полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. «б» ч. І ст. 164 ЗК). Однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання з лісокористуванням.
Згідно ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.
Відповідно ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі: розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією; розміщення об'єктів промисловості на землях, визначених пунктом «а» частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.
Згідно ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, зміна в Державному земельному кадастрі цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови без урахування обмежень передбачених ст.ст. 57, 63 Лісового кодексу України, ст. 20 Земельного кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства.
За статтею 178 Цивільного кодексу України передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншими чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмеження в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.
Таким чином, земельні ділянки лісогосподарського призначення наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 Цивільного кодексу України належать до обмежено обороноздатних об'єктів.
Спірна земельна ділянка входить до складу земель лісогосподарського призначення КП «Дарницьке лісопаркове господарство», що свідчить про незаконну державну реєстрацію земельної ділянки та незаконну зміну її цільового призначення в Державному земельному кадастрі.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо пі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у обраний позивачем спосіб захисту, що, на переконання суду, повністю відповідає принципам здійснення адміністративного судочинства.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом вказаної судової справи, окрім сплаченого судового за подачу позовної заяви, відсутні, тому розподіл судових витрат не здійснюється
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Задовольнити позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про визнання протиправними та скасування рішень.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:457:0008, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Опришківська, 41.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.10.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв